Космічний телескоп Euclid Європейського космічного агентства (ESA), призначений для дослідження далеких галактик, уперше виявив раніше невідому комету. Об’єкт перебував приблизно за 1,3 млрд кілометрів (808 млн миль) від Землі, а його орбіта розрахована на тисячі років.
Комету, яка отримала позначення C/2026 S1 (Euclid), зафіксували на знімках, зроблених у період із 16 до 24 вересня 2026 року. Вона рухається далеко над площиною орбіт планет, якщо дивитися з боку Сонця. Її відстань від Землі приблизно відповідає дистанції від Сонця до ділянки між Юпітером і Сатурном.
Випадкове відкриття під час огляду галактик
Euclid не створювали для пошуку комет чи астероїдів. Його стратегія спостережень, навпаки, передбачає уникнення багатої на пил смуги неба вздовж площини Сонячної системи, де розсіяне сонячне світло може заважати вимірюванням. Крім того, телескоп зазвичай фотографує кожну ділянку лише один раз, що ускладнює відстеження рухомих об’єктів.
Попри це, дослідник Гельсінського університету Мікко Понтінен виявив комету за допомогою розробленого ним програмного забезпечення для пошуку рухомих об’єктів Сонячної системи. Разом із робочою групою з дослідження таких об’єктів у консорціумі Euclid він знайшов сліди комети на п’яти окремих наборах зображень.
Спочатку програма позначила витягнутий слід, залишений об’єктом, що швидко рухався. Подальший аналіз показав, що навколо нього є розсіяна хмара — ознака активної комети, яка викидає пил і газ.
Як підтвердили відкриття
Коли кометний лід нагрівається, він виділяє газ, який захоплює частинки пилу. Так утворюється характерна дифузна оболонка — кома. Саме вона допомагає відрізнити активні комети від більшості астероїдів, які зазвичай не мають подібних видимих утворень.
Не знайшовши відповідного об’єкта в наявних каталогах комет і астероїдів, Понтінен передав результати до Центру малих планет Міжнародного астрономічного союзу (MPC). Після цього наземні астрономи провели додаткові спостереження. Офіційне підтвердження відкриття MPC оприлюднив 8 жовтня 2026 року.
Науковець архіву Euclid Бруно Альтьєрі назвав відкриття вдалим збігом обставин: імовірність того, що телескоп знайде комету, була невеликою, однак поєднання її орбіти з графіком сканування дозволило зафіксувати об’єкт на кількох знімках.
Підготовка до майбутніх космічних місій
Пошук рухомих об’єктів важливий і для основної наукової програми Euclid, адже сліди комет та інші небажані джерела світла можуть заважати точним вимірюванням далеких галактик. Водночас ці методи здатні допомогти астрономам знаходити комети ще на значній відстані від Сонця.
Виявлення C/2026 S1 (Euclid) також стало практичною перевіркою того, як подібні спостереження можуть підтримати майбутню місію ESA Comet Interceptor. Вона передбачає дослідження комети, однак нововідкритий об’єкт для цього не підходить.
За словами наукової керівниці проєкту Euclid Валерії Петтеріно, процес виявлення та оперативного повідомлення про комету дав командам обох місій можливість перевірити майбутню взаємодію. Водночас відкриття стало новим об’єктом для спостережень астрономічної спільноти.
