У пошуках позаземного розуму астрономи зазвичай зосереджуються на тому, куди спрямувати телескопи. Однак дослідники SETI пропонують враховувати ще один чинник: коли саме інша цивілізація могла б спробувати вийти на зв’язок.
Нова стратегія передбачає пошук радіосигналів у точці, розташування якої змінюється разом із рухом Землі навколо Сонця. Цей напрям називають антисонячною точкою. Саме на ньому зосереджена програма ATA-ASP, яка використовує радіотелескоп Allen Telescope Array.
Роботу представили на 77-му Міжнародному астронавтичному конгресі. Стаття дослідниць Ізабель Джеррард і Софії Шейх також опублікована на сервері препринтів arXiv.
Антисонячна точка як спільний орієнтир
Антисонячна точка — це напрямок, протилежний Сонцю з погляду спостерігача. Уявімо пряму, яка проходить від Сонця через Землю та продовжується за неї. Відповідна точка не залишається нерухомою: її координати змінюються в міру того, як наша планета рухається орбітою.
Ідея дослідників полягає в тому, що така точка може бути природним орієнтиром не лише для людства, а й для іншої технологічно розвиненої цивілізації.
Підґрунтям для цієї гіпотези стала теорія ігор. Зокрема, науковці використали поняття точки Шеллінга — ситуації, коли дві сторони незалежно одна від одної обирають однакове рішення, навіть не домовляючись заздалегідь. Це можливо, якщо обидві сторони мають спільне уявлення про найбільш очевидний або логічний вибір. У цьому випадку таким орієнтиром може стати транзитний метод пошуку екзопланет.
Чому транзит Землі може привернути увагу
Коли планета проходить перед своєю зорею з погляду віддаленого спостерігача, вона частково затуляє її світло. Саме цей ефект астрономи використовують для виявлення екзопланет.
Якщо інша цивілізація застосовує такий самий метод, вона може помітити Землю на тлі Сонця та визначити її як потенційно придатний для життя світ. З погляду такого спостерігача наша планета раз на рік проходить перед Сонцем.
Тому антисонячна точка може бути своєрідним спільним орієнтиром: і Земля, і потенційна позаземна цивілізація могли б незалежно обрати відповідні координати та часові проміжки для передавання або пошуку сигналів. Це не означає, що інопланетяни справді використовують таку стратегію. Йдеться про припущення, яке допомагає зробити пошук більш цілеспрямованим за обмежених ресурсів.
Пошук потребує кількох років
Програма ATA-ASP не передбачає безперервного спостереження за однією ділянкою неба. Оскільки антисонячна точка зміщується разом із рухом Землі, телескоп має повертатися до різних ділянок екліптики в різний час.
Приблизно половина екліптики протягом року недоступна для нічних спостережень, оскільки в цей час відповідна ділянка неба перебуває на денному боці. Тому для охоплення всіх можливих положень антисонячної точки потрібно щонайменше два роки. Через особливості земної орбіти та зміщення доступної нічної ділянки повне покриття потребує розподілу спостережень приблизно на чотири роки.
Перші результати пілотної кампанії охоплюють період із 30 серпня 2024-го до 25 серпня 2026 року. За 17 годин спостережень телескоп зафіксував близько 1,9 мільйона радіосигналів, але всі вони мали земне походження.
Для SETI це все одно важливий результат: він дав змогу перевірити роботу системи в умовах великої кількості радіоперешкод. Після пілотного етапу телескоп провів ще 121 ніч спостережень, результати яких поки не оприлюднені.
Головна цінність нового підходу — спроба подивитися на проблему не лише з позиції того, хто слухає, а й того, хто потенційно надсилає сигнал. Саме це, на думку дослідників, може допомогти точніше визначити, де і коли шукати ознаки позаземної цивілізації.
