Алкоголь, нікотин і кофеїн по-різному впливають на гени людей: вчені дослідили понад 1,4 млн клітин
Однакові умови довкілля можуть по-різному впливати на здоров’я різних людей. Навіть якщо двоє людей мають схожі звички або зазнають однакового впливу певних речовин, їхні організми можуть реагувати неоднаково. Нове дослідження Чиказького університету та Університету Джонса Гопкінса допомагає зрозуміти одну з причин таких відмінностей: взаємодію генетичних особливостей із зовнішніми чинниками.
Науковці дослідили, як алкоголь, нікотин і кофеїн змінюють активність генів у різних типах клітин залежно від генетичного походження людини. Загалом вони проаналізували понад 1,4 млн клітин. Результати опубліковано в журналі Cell Genomics.
«Люди можуть зазнавати однакового впливу довкілля. Одні з них розвивають захворювання, тоді як інші в тих самих умовах — ні», — пояснив професор медицини та генетики Чиказького університету Йоав Гілад, один зі старших авторів дослідження.
Як зовнішні чинники взаємодіють із генами
Лише близько 1% людського геному безпосередньо кодує білки. Значна частина решти ДНК містить регуляторні ділянки, які контролюють активність генів — подібно до регулятора яскравості, що дозволяє збільшувати або зменшувати інтенсивність сигналу.
Генетичні відмінності в цих ділянках можуть впливати на те, як клітини реагують на певні речовини або умови середовища. Причому реакція залежить не лише від генетичного варіанта, а й від типу клітини, тканини та етапу розвитку організму.
Щоб дослідити ці взаємодії, команда розробила метод, який дозволяє одночасно аналізувати багато типів клітин і генетичних профілів. Дослідники перепрограмували клітини дорослих донорів, отримані через міжнародний проєкт HapMap, щоб вони могли перетворюватися на різні типи клітин. Потім сформували з них тривимірні культури, обробили алкоголем, нікотином або кофеїном і простежили реакцію окремих клітин.
Завдяки технологіям аналізу окремих клітин науковці могли визначити, до якого типу належить кожна клітина, кому з донорів вона належить і як змінилася її активність після впливу речовини.
Два типи генетичних реакцій
Дослідники вивчали так звані локуси кількісних ознак експресії генів — eQTL. Це ділянки геному, генетичні варіанти в яких пов’язані з рівнем активності певних генів. Науковці розрізняють базові eQTL, зв’язок яких з активністю генів не залежить від конкретного впливу, та реактивні eQTL, ефект яких змінюється після контакту з певною речовиною.
Виявилося, що ці два типи варіантів мають різне розташування в геномі. Базові eQTL частіше трапляються поблизу початку генів, тоді як реактивні — у так званих енхансерах, регуляторних ділянках, які посилюють активність генів.
Крім того, реактивні eQTL частіше збігаються з ділянками ДНК, пов’язаними з ризиком захворювань. Це може допомогти пояснити, чому вплив певного чинника довкілля відрізняється залежно від генетичних особливостей людини.
Крок до персоналізованої медицини
Один із прикладів стосується гена LNX2. Після впливу алкоголю дослідники виявили зміну його регуляції в клітинах, які вистилають кишечник. Відповідний генетичний варіант розташований в енхансері та збігається з ділянкою, пов’язаною з ризиком запальних захворювань кишечника.
LNX2 бере участь у сигнальному шляху, важливому для формування та підтримання кишкового бар’єра. Однак це не означає, що вживання алкоголю спричиняє запальні захворювання кишечника. Результат лише вказує на можливий механізм, який потребує подальшого вивчення.
У перспективі такі дані можуть допомогти створювати точніші моделі індивідуальних ризиків. Дослідники припускають, що штучний інтелект зможе використовувати інформацію про генетичний профіль, тип клітин і вплив довкілля, щоб прогнозувати реакцію конкретної людини на різні чинники або лікування.
Особливу користь це може мати для груп, недостатньо представлених у клінічних дослідженнях, зокрема вагітних жінок. Водночас нинішня робота є лише першим кроком: щоб такі прогнози стали надійними, потрібні значно ширші дані про взаємодію генів і довкілля протягом усього життя.











