Шевченківський райсуд Києва ввечері 2 вересня арештував олігарха Ігоря Коломойського з можливістю виходу під заставу у понад 500 млн гривень. Його підозрюють у шахрайстві.
РБК-Україна розповідає, хто такий Ігор Коломойський та що відомо про його справу.
Бізнес
Свою діяльність, згідно з відкритими даними, Коломойський почав наприкінці 80-х – на початку 90-х років. У 1991 році разом з Леонідом Милославським, Олексієм Мартиновим і Геннадієм Боголюбовим створив фірму "Сентоза", яка займалася завезенням техніки з Москви та продажем в Дніпрі (тоді ще Дніпропетровську). Потім почав займатися імпортом нафтопродуктів, пізніше перейшов на феросплави.
В 90-х разом з партнерами Коломойський створив ПриватБанк, який перебував у його власності до націоналізації у грудні 2016 року.
У період з 1999 по 2003-й Коломойський отримав контроль над "Укрнафтою", коксохімічним заводом імені Калініна, Дніпропетровським ринком "Озерка", Нікопольським заводом феросплавів та іншими підприємствами.
Коломойському належить одне з найбільших підприємств хімічної галузі – комплекс "ДніпроАзот". Підприємству тривалий час вдавалося робити мінеральні добрива коштом дешевого ресурсу "Укрнафти". Ця компанія орендувала потужності "ДніпроАзоту", переробляла газ власного видобутку і продавала продукцію структурам Коломойського.
Коломойський також володіє низкою ЗМІ, зокрема співвласник медіа-групи "1+1", до складу якої входять телеканали "1+1", "2+2", ТЕТ, "ПлюсПлюс", "УНІАН ТБ" та "Бігуді". Серед активів Коломойського також авіакомпанії Windrose та МАУ.
Весь бізнес олігарха та його партнерів було об'єднано в групу "Приват", яка налічує сотні підприємств. На початку 2022 року статки Коломойського оцінювали в 1,8 млрд доларів, але до листопада, за даними Forbes, вони скоротилися до 850 млн доларів.
Коломойський також володів футбольним клубом "Дніпро", але відмовився його фінансувати і залишив з боргами.
Політика
У березні 2014 року Коломойський очолив Дніпропетровську обласну державну адміністрацію. На посаді він пробув рік – до березня 2015 року. У 2016 році він вступив до партії "УКРОП". У Верховній раді 9-го скликання з Коломойським пов'язують парламентську групу "За майбутнє", а також нардепа Олександра Дубінського, який в минулому працював на "1+1".
Скандали
Захоплення "Укртранснафти"
У березні 2015 року Рада позбавила Коломойського контролю над "Укртранснафтою", після чого будівлю компанії в центрі Києва захопили озброєні люди. Олігарх це називав "рейдерським захопленням підприємства російськими диверсантами".
Через кілька днів після цього Коломойський заявив, що озброєні люди – це представники приватної охоронної фірми, яка нібито працює за дозволом "Укртранснафти". 25 березня за наказом тодішнього президента Петра Порошенка правоохоронці роззброїли охорону "Укртранснафти", а потім позбавили ліцензії.
Втрата "Укрнафти"
У листопаді 2021 року очікувалося, що компанію "Укрнафта" розділять – нафтовий бізнес передадуть міноритарним акціонерам з групи "Приват", які володіють понад 40% акцій, а газовий бізнес залишиться в "Укрнафти", 50%+1 акція якої знаходяться у "Нафтогазу".
Вже у листопаді 2022-го "Укрнафту" націоналізували разом з низкою компаній, зокрема "Мотор Січчю". Таке рішення було ухвалено безпосередньо на Ставці верховного головнокомандувача.
У травні 2023 року Кабмін передав в управління "Укрнафти" активи "Укрнафтобуріння" та трьох газових компаній. Ці компанії були пов'язані з Коломойським та бізнесменами Павлом Фуксом та Віталієм Хомутинником.
Націоналізація ПриватБанку
У грудні 2016 року держава вирішила націоналізувати ПриватБанк, яким разом з партнерами володів Коломойський. Причиною націоналізації тоді стала нестача капіталу в 113 млрд гривень, яку виявив Національний банк.
Коломойський разом з Геннадієм Боголюбовим оскаржують рішення про націоналізацію у низці українських та закордонних судів. У липні 2022 року Верховний суд остаточно визнав дії держави законними. Водночас суди тривають в Лондонському арбітражу.
У грудні 2017 року вже державний ПриватБанк подав позов до Високого суду Лондона проти Коломойського, Боголюбова, а також компаній, які ймовірно їм належать або перебувають під їхнім контролем.
Санкції США
На початку березня 2021 року адміністрація президента США ввела санкції щодо Коломойського. Окрім самого олігарха до санкційного списку потрапили члени найближчої родини – його дружина Ірина Коломойська, дочка та син.
За даними Держдепу США, санкції стосувалися періоду перебування Коломойського на посаді глави Дніпропетровської ОДА. Тоді він нібито "брав участь у корупційних діяннях, що підривали верховенство права і довіру української громадськості до демократичних інститутів і процесів урядування, включаючи використання свого політичного впливу та офіційної влади для особистої вигоди".
Справи
Відмивання грошей в США
У 2020 році Міністерство юстиції США звинуватило Коломойського у викраденні "мільярдів доларів" з ПриватБанку та відмиванні грошей на території США. Разом з ним у справі фігурує і його бізнес-партнер Боголюбов.
У серпні 2020 року Мін'юст США подав цивільну скаргу з вимогою конфіскації майна в Техасі та Кентуккі, яке належить підконтрольній Коломойському компанії.
"Укрнафта" та "Укртатнафта"
У лютому 2023 року до Коломойського прийшли з обшуками в рамках розслідування схеми привласнення 40 млрд гривень компаній "Укрнафта" та "Укртатнафта".
Тоді в рамках справи підозри отримав топ-менеджмент компаній, але Коломойський серед підозрюваних не фігурував.
Підозра в шахрайстві
Сьогодні до Коломойського знову навідалися правоохоронці. СБУ повідомила йому про підозру за статтями "шахрайство" та "відмивання коштів". За даними слідства, він протягом 2013-2020 років легалізував понад 500 млн гривень шляхом їх виводу за кордон, використовуючи при цьому інфраструктуру підконтрольних банківських установ.
Ввечері Шевченківський районний суд Києва вирішив арештувати Коломойського з можливістю внесення застави в розмірі 509 млн гривень. Його взяли під варту прямо в залі суду.
За словами адвокатів Коломойського, олігарх не збирається вносити заставу, а його захист буде оскаржувати рішення суду.
Боротьба з олігархами в Україні
Ще до початку повномасштабного вторгнення Україна почала боротьбу з олігархами. Зокрема, було ухвалено закон про деолігархізацію, ініційований президентом Володимиром Зеленським, який передбачав створення реєстру олігархів. До реєстру мали потрапляти особи, які підпадали під декілька пунктів закону.
Деолігархізація та боротьба з корупцією є однією з вимог Європейського союзу для початку переговорів про вступ України, від цього також залежить і фінансування України з боку Заходу.
