У Києві обговорили подальше впровадження реформи децентралізації в умовах війни

Представники різних гілок влади та громадськості обговорили актуальні питання і пріоритетні кроки для подальшого впровадження реформи децентралізації в Україні в умовах воєнного стану, але з перспективою на післявоєнне відновлення України і євроінтеграцію.

Круглий стіл на тему: «На шляху до успіху: Референдум 1991 та законодавчий прогрес децентралізації» відбувся в Укрінформ.

Учасники заходу звернули увагу на те, що реформа місцевого самоврядування через широкомасшабне вторгнення Росії справді пригальмувалась в Україні, тому зараз виникла потреба обговорити актуальні питання її продовження і визначення пріоритетів в ухваленні відповідних законодавчих змін.

Народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк зазначила, що на сьогодні найважливішими питаннями у продовженні реформи децентралізації є законодавче врегулювання передачі повноважень і коштів з центрального рівня влади на місцевий. Йдеться про те, щоб місцеві громади були забезпечені необхідними дієвими інструментами для втілення у життя проєктів свого розвитку.

Шуляк нагадала, що профільний Комітет ВР зараз працює над низкою законопроєктів, спрямованих на ці цілі. За її словами, йдеться про такі законопроєкти, як 7283 «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування», 6319 «Про внесення змін до Закону України «Про органи самоорганізації населення» щодо удосконалення порядку організації, діяльності та припинення органу самоорганізації населення», 4254 «Про публічні консультації», 6401 «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо забезпечення прозорості місцевого самоврядування».

«Ми вважаємо, що саме на цьому етапі децентралізації мають бути максимально залучені мешканці громад, щоб вони могли впливати на рішення місцевої влади і мати можливість брати участь у розподілі місцевого бюджету, тобто мати якомога більше інструментів для справжнього народовладдя», – сказала голова Комітету.

Заступник керівника Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» Ігор Санжаровський, у свою чергу, підкреслив, що проведення таких заходів свідчать про те, що питання децентралізації залишаються актуальними для нашої держави.

За його словами, децентралізація в Україні уже визнана успішною, але вона потребує подальшого розвитку, і на цьому шляху потрібно зміцнити інституції місцевого самоврядування через надання їм відповідної правової бази.

«Для цього нам потрібна узгоджена позиція усіх стейкхолдерів, які спільно можуть виробити необхідні рішення і підготувати необхідні закони. Метою проєкту USAID «ГОВЕРЛА» є власне підтримка уряду України у просуванні цієї децентралізаційної реформи», – сказав Санжаровський.

Він зауважив, що його проєкт власне спрямований на те, аби максимально зібрати думки громадськості і передати їх до парламенту для врахування у відповідних законопроєктах. Це, зокрема, стосується законопроєктів з удосконалення розмежування повноважень між органами самоврядування і виконавчою владою, розширення можливостей органів місцевого самоврядування і забезпеченні прозорості та підзвітності їх роботи.

Народний депутат України, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін звернув увагу на те, що початок 2022 року трохи загальмував реформу і це природно, бо повномасштабне вторгнення Росії загальмувало усі здорові процеси в Україні, але усі розуміють, що змінювати вектор руху реформи неможливо.

«Ми зараз розуміємо, що з просуванням реформи не все просто, але ми точно розуміємо напрям і вектор, куди ми маємо рухатися», – сказав він.

У цьому контексті Безгін акцентував увагу на тих напрямках і законопроєктах, на яких потрібно зосередитись найближчим часом. Перший блок питань, за його словами, пов’язаний з відповідальністю представників органів місцевої влади і прозорістю їх діяльності. «Якщо говорити про відповідальність, то це відповідальність перед законом і перед громадським сектором. І у цій частині у нас поки не прийняті два законопроєкти. Один з них висить уже два роки. Це 4298 («Про внесення змін до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та деяких інших законодавчих актів України щодо реформування територіальної організації виконавчої влади в Україні»). У другий документ – 6401 («Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо забезпечення прозорості місцевого самоврядування»), який ми маємо взимку цього року уже ухвалити. Це важливо, бо прозорість має бути», – розповів він.

Другий блок питань, за словами Безгіна, – це реагування на ті виклики воєнного часу, які ми маємо. «Це не про системну реформу, це про реактивну політику. Тут у нас є законопроєкт багатостраждальний 9559-д («Про внесення змін до деяких законів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з підтримки сектору безпеки і оборони України»). Я думаю, що він має бути ухвалений найближчим часом», – зазначив він.

І третій блок питань, який потребує вирішення, зазначив депутат, це законопроєкти, пов’язані з євроінтеграцією. «Тут у нас є успіхи, минулого тижня ми ухвалили законопроєкт у першому читанні про міжрегіональне транскордонне співробітництво органів місцевого самоврядування. Я не впевнений, що ми його пройдемо у другому читанні до кінця року, бо в нас є домовленість між фракціями серйозно його опрацювати. Але в нас є вже редакція цього законопроєкту англійською мовою, погоджена з Європейською комісією і Європейським комітетом регіонів», – розповів Безгін. Крім цього, зауважив він, у цьому блоці питань потребує ухвалення і законопроєкт 10284 про залучення коштів («Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання участі державних органів та органів місцевого самоврядування в реалізації програм та проектів міжнародної технічної допомоги та транскордонного співробітництва»).

Керівник відділу багаторівневого управління Програми «U-LEAD з Європою» Сорен Хербст зазначив, що і українська влада, і міжнародні партнери виявляють значну політичну силу і відданість для завершення реформи децентралізації. «Я вважаю, що ця реформа надзвичайно важлива як для життя українців під час війни, так і в повоєнний час. Це буде фундаментом для відбудови України, адже саме громади є фундаментом української державності. Крім цього, децентралізація є сходинкою до того, щоб Україна доєдналася до сім’ї європейських народів, і оцінка ефективності реформи децентралізації буде однією з ключових на цьому шляху», – сказав він.

Він підкреслив, що у рамках децентралізації має бути приведено українське законодавство до вимог законодавства ЄС, і програма U-LEAD співпрацює з Україною в цьому напрямку і буде докладати усіх зусиль для продовження надання допомоги Україні у сфері гармонізації законодавства України з Європейською хартією місцевого самоврядування.

Читайте також: U-LEAD: Компетентне місцеве самоврядування – основа європейського майбутнього України

Керівниця програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні» Ольга Шевчук звернула увагу на те, що децентралізація дала поштовх для створення нової генерації лідерів на місцевому рівні в Україні, і це стало одним з факторів потужного спротиву російській агресії. За її словами, Рада Європи як розробник стандартів для розвитку місцевого самоврядування стоїть пліч-о-пліч з Україною у її діяльності щодо продовження реформи місцевого самоврядування.

При цьому вона нагадала про одну з рекомендацій Ради Європи до першого плану відновлення місцевого самоврядування після наслідків війни. Рекомендація полягає в тому, що тимчасові заходи держави у період воєнного стану з редецентралізації не можуть і не мають стати постійними. «Саме тому ми продовжимо співпрацю з нашими партнерами як на центральному, так і на місцевому рівні, щоб забезпечити систему багаторівневого господарювання і продовження реформи. Ми сподіваємось, що напрацьований досвід України у позитивному сенсі буде згодом врахований і іншими членами Ради Європи», – сказала Шевчук.

Експерт з питань конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко також наголосив на необхідності продовження реформи. Він зауважив, що експертне середовище України повністю підтримує ті законопроєкти із децентралізації, які спрямовані на забезпечення прозорості роботи органів місцевого самоврядування, врегулювання питання про адміністративний збір і про публічні консультації.

«Я також думаю, що ми наближаємось до вирішення і такого складного, але дуже потрібного питання, як спосіб зарахування і адміністрування ПДФО. Останні події показали, наскільки це актуальне питання. Бо, на мою думку, якби ми мали правильно організований цей податок, і він, як у більшості країн Європи, сплачувався за місцем проживання громадян, тоді у нас не було б і проблеми з військовим ПДФО», – підкреслив Коліушко.

Він також розповів, що Центр політико-правових реформ напрацював бачення стратегічних питань, пов’язаних з європейською інтеграцією України і післявоєнним відновленням держави. За його словами, це, зокрема, має бути внесення змін до Конституції, ухвалення закону про адміністративно-територіальний устрій, новий закон про місцеве самоврядування, де громада має стати юридичною особою, як у європейських країнах. «Ми плануємо наступного року завершити опрацювання цих законопроєктів і передати їх політикам для розвитку», – зазначив експерт.

Читайте також: Шмигаль: Війна внесла корективи у тактику децентралізації, але реформа – на часі

Голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Лариса Білозір висловивла думку, що на такі заходи варто запрошувати представників інших профільних комітетів Ради, які відповідають не конкретно за самоврядування, а за окремі питання, але які безпосередньо пов’язані з функціонуванням громад і їх діяльністю, аби питання реформи децентралізації можна було одразу обговорити в комплексі, зосереджуючись на точкових питаннях в тому числі. Мова йде, за її словами, зокрема, про адміністрування ПДФО, оскільки на рівні експертів це обговорюється, ЄС наполягає на цьому, а профільні комітети намагаються вигадати щось своє.

«Наш профільний комітет робить колосальну роботу і з цими усіма завданнями справляється. Але питання зараз в тому, щоб залучити до роботи колег з інших комітетів, взяти до уваги рекомендації ЄС, щоб вже через рік були зроблені реальні кроки вперед», – сказала вона.

Начальник Управління з питань розвитку місцевого самоврядування Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Шаршов як представник виконавчої влади акцентував увагу на кількох головних напрямках реформи, на яких потрібно зосередитись владі найближчим часом. Перший напрямок – це територіальна основа. За його словами, йдеться про необхідність визначення у післявоєнний період порядку підстав та критеріїв формування територіальних громад та визначення їх адміністративних центрів на законодавчому рівні.

Другий напрямок, зауважив він, – це повноваження органів місцевого самоврядування і органів виконавчої влади, оскільки на сьогодні ще є низка проблем у цьому питанні.

Третій напрям, за його словами, це посилення фінансової спроможності органів місцевого самоврядування для здійснення ними визначених законодавством повноважень. «Це насамперед стосується питання адміністрування і доступу до місцевих податків і зборів і потребує перегляду питання про ПДФО», – сказав представник Міністерства.

Читайте також: Кубраков обговорив з головою Офісу Ради Європи в Україні завершення реформи децентралізації

Крім цього, зауважив він, потребують ухвалення і законопроєкти, які вирішуватимуть питання, пов’язані із комунальною власністю, відповідальністю органів місцевого самоврядування, залученням мешканців до прийняття рішень на місцях, розвитку форм прямого народовладдя та формування конкуретної служби в органах місцевого самоврядування.

Усі учасники заходу зійшлися на думці, що незважаючи на військовий стан, реформа децентралізації не згортається і не зупиняється, а тимчасове зменшення винесених у зал децентралізаційних законопроєктів спричинене пріоритетністю розв'язання проблем воєнного часу, однак ця робота має бути поновлена і активізуватися.

Фото Руслана Канюки