Трохи більше ніж за місяць після початку російського наступу на Харківщині Вовчанськ та його околиці стали надзвичайно небезпечними для російської бронетехніки. Про це йдеться у статті Forbes.
У бій росіяни пускають лише піхоту, яка гине у величезних кількостях внаслідок успішної роботи українських безпілотників та артилерії.
Як зазначає видання, техніка – дорога, тому російське керівництво більше береже її, а солдатів кидає на м’ясні штурми. Тож ситуація у Вовчанську перетворилась на піхотну бійню.
За даними Forbes, цієї весни та влітку кількість втрат росіян — як поранених, так і вбитих — зросла. Загальна кількість жертв може перевищити пів мільйона. Тоді як втрати України значно менші.
Втім, це кровопролиття не віщує неминучого кінця великої війни, пишуть автори статті. Кремль щомісяця набирає близько 30 000 нових військовослужбовців – рівно стільки, щоб покривати щомісячні втрати.
Навіть попри те, що росіяни гинуть у приголомшливих кількостях у Вовчанську та інших містах, російська армія продовжує поповнювати підрозділи і навіть формувати нові.
“Вони готують нові сили для майбутніх наступів”, — пояснює оператор безпілотника морської піхоти України з 82-ї десантно-штурмової бригади, яка зараз воює у Вовчанську, з позивним Крігсфоршер.
За його словами, сьогодні Вовчанськ – місце загибелі для російської піхоти.
Водночас росіяни мають бронетехніку, яка ідеально підходить для міських боїв.
Російські колісні бронетранспортери БТР-82 багато в чому схожі на колісні американські “Страйкери”, з якими воюють українці. Але російські військові їх не використовують.
Ця ситуація має викривлений сенс, особливо для російських командирів, які не дуже цінують життя своїх солдатів, а ставлять на перше місце броньовану техніку, зазначає видання.
Forbes нагадує, що за весь час повномасштабної війни російські військові втратили близько 4000 бронетранспортерів і бойових машин піхоти. За даними аналітиків, це близько 150 одиниць на місяць. Водночас втрати України значно менші: близько 1000 БТРів і БМП з 24 лютого 2022 року. Це приблизно 30 одиниць техніки на місяць.
За словами аналітика Ендрю Перпетуа, який підраховує втрати техніки в Україні, лише у травні втрати російської техніки зросли до приголомшливих 288 БТРів і БМП.
“І це тільки те, що ми змогли побачити й підрахувати”, — підкреслює Перпетуа.
Проблема для Росії в тому, що її промисловість може виробляти чи відновлювати з резервів лише близько тисячі БТР та БМП на рік.
Тому на російське командування тиснуть, щоб зберегти свою важку броньовану техніку.
“Все більше російських штурмових груп їдуть у бій на мотоциклах чи всюдиходах, які трохи кращі за важкі гольф-кари. І це ті щасливчики, які взагалі мають транспортні засоби”, – вказують автори статті.
Навіть підрозділи підтримки відмовляються від КамАЗів на користь квадроциклів.
Звісно, квадроцикли також вразливі. Але для багатьох російських командирів втрата квадроцикла вартістю 19 000 доларів краща, ніж втрата КамАЗу вартістю 100 000 доларів чи БТР або БМП, які можуть коштувати мільйони доларів.
“Втрати піхоти значно кращий та вигідніший варіант, ніж втрата будь-якої машини, якщо піхоти багато, а техніки дедалі менше”, – пише Forbes.
Нестача важкої техніки може пояснити, чому атака російської піхоти в центрі Вовчанська на вихідних закінчилася тим, що до 400 росіян опинилися в оточенні на хімічному заводі і під бомбардуванням української авіації.
“Росіяни тут оточені з нульовими шансами на евакуацію або підкріплення, – заявив Forbes один з українських операторів дронів – можливо, тому що російські сили у Вовчанську не мають важкої техніки, яка могла б прорватися до оточених військ. Або, якщо мають транспортні засоби, вони не готові ризикувати ними тільки заради порятунку кількох сотень солдатів”.
Copy Подписывайтесь на наш канал в Telegram.
