З наступом на Покровськ російські окупанти наближаються до ключової шахти на Донбасі. І це створює загрозу для життєво важливої української сталеливарної промисловості.
РБК-Україна розповідає, що відомо про шахту, про яку минулого тижня писали провідні західні ЗМІ.
Зміст
- Чим наступ на Покровськ загрожує економіці України
- Що відомо про шахту біля Покровська
- Чому Росія намагається захопити шахту
Чим наступ на Покровськ загрожує економіці України
Станом на середину жовтня російські війська підійшли приблизно на 10 км до Покровська. На захід від нього знаходиться шахта, яка видобуває особливий вид кам'яного вугілля. Він використовується для виробництва коксу – найважливішого елемента у сталеливарному виробництві. Яке у свою чергу за обсягами надходжень валюти до країни поступається лише сільському господарству.
Згідно з торговими даними, експорт металу становив майже 2 млрд доларів за 8 місяців 2024 року. Це гроші, які необхідні для підтримки України на плаву на фоні двох з половиною років повномасштабного вторгнення Росії, пише Reuters.
За словами президента Об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександра Каленкова, втрата шахтоуправління "Покровське" – єдиного внутрішнього джерела коксівного вугілля – може призвести до падіння виробництва сталі.
"Ми можемо виробляти до 7,5 млн тонн сталі до кінця року, а наступного року – бачити зростання виробництва до більш ніж 10 млн. Але якщо втратимо Покровськ, то впадемо до 2-3 млн тонн", – цитує його агентство.
Фото: захоплення шахтоуправління "Покровське" може призвести до падіння виробництва сталі (metinvest.media)
Минулого року в Україні виробили близько 3,5 млн коксу, каже голова коксохімічної асоціації "Укркокс" Анатолій Старовойт. "Ми не знаємо, де взяти вугілля, якщо Покровськ буде захоплено. Його важко імпортувати, сьогодні не так просто завозити його морем", – додав він.
Оскільки чорноморські порти в основному орієнтовані на експорт, через воєнні ризики складно імпортувати значні обсяги вугілля. Найбільш вірогідними альтернативними джерелами постачання можуть бути США та країни Африки, включаючи ПАР, наголошує Каленков.
Деякі виробники вже роблять запаси. Як йдеться у заяві "АрселорМіттал Кривий Ріг", підприємство зберігає високі запаси, а дефіцит вугілля поповнюється імпортною сировиною. Джерело Reuters повідомило, що виробники сподіваються знайти джерела коксового вугілля в інших регіонах України, але імпорт може стати неминучим, що збільшить собівартість сталі.
У січні-серпні 2024 року Україна виробила 4,3 млн тонн сталевого прокату. Дві третини було експортовано, із цього обсягу 72% припало на країни ЄС.
Зазначимо, кокс – це пористий твердий продукт, який отримують шляхом коксування кам'яного вугілля при температурах 950 – 1100°С без доступу кисню протягом 14-18 годин. Основна відмінність коксового вугілля від енергетичного =- здатність плавитися та спікатися у щільну масу. Кокс є найбільш поширеним твердим паливом, що використовується для виплавки чавуну у доменних печах.
Що відомо про шахту біля Покровська
Приватне акціонерне товариство "Шахтоуправління "Покровське" (раніше відоме як ВАТ "Вугільна компанія "Шахта "Червоноармійська-Західна № 1") – велике гірничопромислове підприємство в Донецькій області. Найбільша шахта та флагман вугільної промисловості України. З березня 2021 року контрольний пакет акцій належить компанії "Метінвест".
Ця шахта також є одним із найбільших у Східній Європі підприємств із видобутку коксівного вугілля. Промислові запаси становлять понад 200 млн тонн, а термін розробки – понад 40 років.
Фото: шахта є найбільшою та однією з найсучасніших (wikipedia.org)
За 25 років було видобуто понад 100 млн тонн вугілля. До повномасштабної війни тут працювали до 10 тисяч осіб, а видобували до 8 млн тонн вугілля на рік. Шахта забезпечувала робочими місцями п'яту частину населення Покровська. Виробництво вугілля за 2023-й склало 5,6 тонн.
Зараз на шахті 6 тисяч осіб, близько тисячі мобілізовано до ЗСУ. Лінія фронту неминуче наближається, більшість людей виїхала з міста, тому значно зменшилася кількість працівників.
Як пише "ОстроВ", деякі шахтарі переїхали до населених пунктів Дніпропетровської області – таких, як Межова, Тернівка, Петропавлівка, Павлоград та села на кордоні Донецької області. Але багато хто залишився в Покровську, який по кілька разів на добу страждає від обстрілів.
Мешканці міста часто без світла, води та газу, оскільки комунальні комунікації періодично страждають від пошкоджень. Комендантська година триває більшу частину доби, державні установи виїхали з Покровська. Не працюють мережеві супермаркети, банки, логістичні служби, навчальні та медичні установи.
Детальніше про ситуацію в місті – читайте у репортажі РБК-Україна.
Минулого тижня військова адміністрація закликала евакуюватися тих, хто ще залишається у Покровську. У цьому осінньо-зимовому періоді тут не буде опалення, окупанти знищують місто як свого часу Бахмут та Авдіївку. Начальник МВА Сергій Добряк попереджає місцевих: якщо бачите, що встановлюють "зуби дракони", треба виїжджати, бо буде небезпечно.
Чому Росія намагається захопити шахту
У полі зору російських окупантів не лише Покровськ як стратегічний вузол. Перлина в короні Покровська – величезна шахта за 15 хвилин їзди на південний захід прямо за селищем Удачне, пише The Economist. У вересні тут були перші жертви, коли внаслідок обстрілу загинули дві жінки.
Покровська шахта – далеко не старий радянський релікт. Вона належить компанії "Метінвест", яка також володіла двома металургійними заводами в Маріуполі та коксохімічними заводами в Авдіївці, який був зруйнований обстрілами минулого року.
Широко поширена думка, що атака на ці об'єкти, окрім підриву української економіки, має додаткову мету – помста власнику Рінату Ахметову, який до 2014 року був ключовим політичним та економічним гравцем на Донбасі та в Україні.
За словами аналітика Андрія Бузарова, щоби задушити залишки сталеливарної промисловості, росіянам навіть не треба захоплювати шахту. По мірі просування вони спробують знеструмити її та взяти під вогневий контроль шляхи, якими вугілля йде на захід на металургійні заводи.
До початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року сталь становила третину українського експорту. З того часу економіка скоротилася на третину. У разі втрати Покровська та шахти виробництво сталі може скоротитися ще вдвічі. І росіяни про це знають, зазначає видання.
В інтерв'ю Forbes у вересні CEO "Метінвесту" Юрій Риженков розповів, що не може оцінювати воєнні ризики. Працівників стимулюють виїжджати на схід Дніпропетровської області, щоб працювати вахтовим методом. "Ми віримо у ЗСУ, хоча у нас справді є "план Б". Навіть якщо втратимо Покровськ, ми не зупинимося. Можемо закуповувати вугілля у ДТЕК, у Польщі та у наших шахт у США, а також імпортувати кокс. Це не буде безболісним і стане ударом по українській економіці", – додав він.
При підготовці тексту використовувалися: інформація з відкритих джерел, публікації Reuters, The Economist, "ОстроВ", дані сайту "Шахтоуправління "Покровське", інтерв'ю CEO "Метінвеста" Юрія Риженкова для Forbes.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
