Бізнес скорочуватиме виробництво та перевезення, а сама УЗ втратить ще більше вантажів і доходів
Ініціатива "Укрзалізниці" закрити фінансові проблеми новими підвищеннями вантажних тарифів може дати зворотний ефект.
Як пише РБК-Україна, про це розповів директор GMK Center Станіслав Зінченко, коментуючи підвищення тарифу УЗ на 15% із 1 січня 2027 року.
"Зростання тарифу скорочує обсяги виробництва та відвантажень вантажовідправників, що автоматично знижує доходи перевізника й змушує його знову ініціювати черговий раунд індексації. Це деструктивна тарифна спіраль", – пояснив Зінченко.
За його даними, у 2025 році обсяги перевезень УЗ скоротилися на 7,8%, до 161,3 млн тонн. У першому півріччі 2026 року падіння продовжилося і становило ще 6,2%. А збиток компанії за перші чотири місяці 2026 року сягнув 9,3 млрд грн після 7,6 млрд грн за весь 2025 рік.
Зінченко наголошує: близько 80% витрат УЗ є умовно-постійними. Йдеться про утримання колій, енергомереж, диспетчеризацію та іншу інфраструктуру. Коли перевезень стає менше, ці витрати нікуди не зникають, а собівартість кожної перевезеної тонни, навпаки, зростає.
Найбільше це б’є по гірничо-металургійному комплексу – адже, на відміну від зерна чи частини будматеріалів, великі обсяги руди та металопродукції неможливо переорієнтувати на автотранспорт.
"Якщо собівартість логістики виходить за межу рентабельності, ГМК просто зупиняє потужності", – каже директор GMK Center.
Як приклад він навів Інгулецький ГЗК, який перебуває у простої через високі витрати на логістику та електроенергію.
На думку Зінченка, ще одна системна проблема УЗ – крос-субсидування пасажирських перевезень коштом вантажного сегмента. За його словами, у нинішніх умовах промисловість не може продовжувати фінансувати соціальні зобов’язання держави через завищені вантажні тарифи. Натомість збитки пасажирського та приміського сполучення мають покриватися з держбюджету, а не перекладатися на експортерів.
Паралельно для відновлення зруйнованої залізничної інфраструктури та локомотивного господарства Зінченко пропонує створити фонд підтримки залізничної інфраструктури – міжнародну платформу для залучення грантового фінансування.
"Саме гранти, а не нові комерційні кредити, могли б знизити фінансовий тиск на УЗ і дозволити запровадити мораторій на підвищення вантажних тарифів щонайменше до завершення воєнного стану", – переконаний експерт.
Окремо в GMK Center пропонують запровадити пільгові тарифи для підприємств, розташованих у радіусі до 150 км від фронту. Це можуть бути понижуючі коефіцієнти УЗ або адресне державне субсидування перевезень.
"Головне питання тут не в юридичній можливості, а в політичній волі уряду підтримати підприємства сходу та півдня, які одночасно працюють під обстрілами, мають проблеми з енергопостачанням і стикаються з високою вартістю логістики", – наголосив Зінченко.
Як відомо, "Укрзалізниця" підвищила тарифи на вантажні перевезення на 30%. І це попри те, що ДП "Укрпромзовнішекспертиза" попереджала, що таке підвищення скоротить вантажну базу Укрзалізниці на 27 млн тонн.
Крім того, це підвищення призведе до втрати 96 млрд грн ВВП на рік, спричинить втрату 2,4 млрд доларів експортної виручки та 36 млрд грн бюджетних надходжень.
Раніше повідомлялося, що Об'єднання підприємств "Укрметалургпром", яке представляє інтереси гірничо-металургійного комплексу України, також звернулося до прем'єр-міністра Сергія Корецького із закликом скасувати рішення про підвищення з 1 серпня 2026 тарифів УЗ на вантажні залізничні перевезення на 30%.
