Втрати Європи від екстремальної погоди цього літа перевищили десятки мільярдів євро. Науковці попереджають, що наслідки лише посилюватимуться.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Guardian.
Економісти підрахували, що через руйнівну спеку, посухи та повені цього літа Європа втратила щонайменше 43 млрд євро. Ці дані наведені в аналізі, що ґрунтується на зв'язках між погодою та економічними показниками.
Згідно з оцінкою, економічний удар від одного літа склав 0,26% від ВВП ЄС у 2024 році. До 2029 року збитки можуть зрости до 126 млрд євро.
Найбільші втрати в Середземномор'ї
Найсильніше постраждали Кіпр, Греція, Мальта і Болгарія, де короткострокові втрати перевищили 1% доданої вартості економіки. За ними йдуть Іспанія, Італія та Португалія.
Економісти з Університету Мангейма та Європейського центрального банку назвали результати "консервативними", оскільки вони не враховують рекордні лісові пожежі, що охопили південь Європи минулого місяця, або сукупний вплив екстремальних погодних явищ, що сталися в той самий час.
Економіка під тиском клімату
"Справжні витрати екстремальної погоди проявляються поступово, оскільки такі події впливають на життя і доходи через широкий спектр каналів", – наголосила авторка дослідження, економістка Університету Мангейма Сехріш Усман.
Учені зазначають, що екстремальні явища цього літа були багато в чому посилені глобальним потеплінням. Так, імовірність умов для пожеж в Іспанії та Португалії зросла в 40 разів, а в Греції та Туреччині – в 10 разів.
Наскрізні ефекти для економіки
На відміну від більшості робіт, де оцінюються лише прямі збитки, дослідження враховує й непрямі наслідки. Серед них – обмежені години роботи будівельників у спеку або перебої в транспортних перевезеннях після повеней.
Головний кліматичний економіст Світового банку Стефан Аллегатт зазначив: "Я давно закликаю змістити фокус із прямих збитків до ширших метрик. Радий бачити, що дослідження робить саме це".
Приховані витрати та ризики недооцінки
Економіст Нацбанку Бельгії Герт Бейненс наголосив, що приховані збитки, як-от перебої в ланцюжках поставок, зазвичай не враховуються. Його аналіз наслідків повеней у Бельгії 2021 року засвідчив, що виробництво в регіонах, далеких від лиха, падало через проблеми в постачальників.
За його словами, ігнорування таких ефектів може занижувати збитки до 30%. "Головне послання зрозуміле: екстремальна погода вже залишає помітний слід в економіці, і непрямі наслідки можуть бути настільки ж руйнівними, як і прямі збитки", – заявив Бейненс.
Нагадаємо, 2025 року в Західній Європі зафіксовано найспекотніший червень за весь період спостережень. За даними європейського агентства Copernicus, температура перевищила середній показник за 1991-2020 роки майже на 3 градуси.
У Києві середньомісячна температура повітря за календарне літо 2025 року становила 20,6 градуса тепла. Це всього на 0,2 градуса вище за кліматичну норму.
