Застарілі правила категоризації штовхають готельний бізнес у “сіру” зону
Більше половини українських готелів працюють без офіційної категорії. Причина – застарілі регуляторні стандарти, які не відповідають реаліям воєнного часу. Держава готує зміни, але бізнес поки живе за власними правилами.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на власну статтю "Пастка для інвестора: чому доходи готелів зросли майже всемеро, але бізнес працює в мінус".
Читайте також: Бронь вже 80%. Скільки коштують зимові свята в Карпатах і чому Буковель – найдорожчий
Головне:
- Значна частина ринку фактично перебуває поза офіційною системою класифікації та працює у "сірій" зоні.
- Попри це, виручка готельної галузі у 2025 році зросла до 53,3 млрд грн, а податкові надходження перевищили 4,4 млрд грн.
- Експерти пояснюють тінізацію складною та дорогою процедурою категоризації, яка не враховує воєнних реалій і нових форматів бізнесу.
- З 2027 року влада планує зробити обов’язковою легалізацію всіх засобів розміщення з понад 10 ліжко-місцями.
- Уже з 2028 року реєстрація стане необхідною умовою для роботи на Booking, Airbnb та інших платформах бронювання.
Цифра, яка вражає
Понад 61% українських готелів не мають встановленої категорії через застарілі норми ДСТУ 4269:2003, повідомила РБК-Україна голова Державного агентства розвитку туризму Наталя Табака. Фактично це означає, що більшість гравців ринку функціонують поза офіційною системою класифікації – без зірок, без стандартів і, найчастіше, у "сірій" податковій зоні.
Водночас загальна виручка готельної галузі у 2025 році сягнула 53,3 млрд грн – проти 8,2 млрд грн у 2022-му. Надходження до бюджетів у 2025 році зросли більш ніж удвічі й сягнули 4,4 млрд грн. Але за цими цифрами – лише та частина ринку, яка вирішила працювати відкрито.
Чому бізнес іде в тінь
Головна причина – не злий умисел, а регуляторна пастка. Чинні стандарти категоризації морально застаріли й не враховують ані воєнних реалій, ані нових форматів розміщення. Отримати офіційну категорію складно, витратно і непередбачувано. Тому більшість малих операторів просто не беруться за цей процес.
"Потрібен зрозумілий flat-підхід: фіксований або відсотковий платіж без складної звітності. Ключове – передбачуваність без податкових сюрпризів. Подаєш прозору звітність, вписуєшся в норми малих операторів – платиш спрощений податок", – пояснила РБК-Україна оглядачка ринку нерухомості Вікторія Берещак.
Що змінює держава
Влада готує поетапну детінізацію ринку. З 2027 року планується обов'язкова легалізація всіх засобів колективного розміщення з понад 10 ліжко-місцями. А вже з 2028-го реєстрація стане умовою присутності на Booking, Airbnb та інших великих платформах бронювання – тобто фактичним допуском для виходу на ринок.
Паралельно ДАРТ у 2026 році запускає національну програму "Подорож до себе" для просування "тихих" локацій і ментального відновлення. Для мікробізнесу це прямий маркетинговий ліфт із подальшим доступом до мікрогрантів, повідомила Наталя Табака.
Детінізація як умова виживання
Експерти сходяться на тому, що детінізація можлива – але лише через поєднання кількох підходів одночасно. Мова йде про спрощення звітності, зниження регуляторного тиску та створення реальних стимулів для легалізації.
Тиск з боку платформ бронювання може стати вирішальним чинником. Для тисяч малих готелів, хостелів і глемпінгів, які залежать від Booking чи Airbnb, вимога реєстрації з 2028 року – це фактичний ультиматум: або легалізуватися, або втратити канал продажів.
Ринок, який навчився виживати в умовах війни, тепер має навчитися існувати в умовах прозорості.
Читайте також: Рівень тіньової економіки в Україні знову зріс до 30%
