Війна в Ірані змінила все в глобальній матриці постачання нафти й тепер країни будуть діяти "на випередження"
Ціни на паливо ніколи ризикують ніколи не повернутись до "норми" навіть з відкриттям Ормузької протоки. Покупці будуть вимушені підстраховуватись і брати нафту "на перед", що ризикує підвищити витрати.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на аналітичний матеріал британської Independent.
Читайте також: Небо ЄС може "закритись": на скільки днів залишилось пального в аеропортах
Оптимісти сподівалися на швидке відновлення після того, як ціни впали нижче 100 доларів. Проте реальність виявилася жорстокою – витрати на страхування суден злетіли до небес і зараз танкери змушені йти в обхід Близького Сходу.
Транзитні шляхи стали довшими, а судноплавство в цілому скорочується. Ланцюги постачання розриваються на очах й кожна зайва миля в морі – це додаткові центи до вартості літра бензину на АЗС.
Невидима нафта: від аспірину до зубної пасти
Високі ціни на сировину б'ють не лише по водіях. Ціна на нафту впливає на будь-який кінцевий продукт: спочатку дорожчають бензин та дизель, потім перевезення товарів, а далі під удар потрапляє сільське господарство, адже більшість добрив виробляють із нафтохімікатів.
Але список значно ширший. За даними Міністерства енергетики США, нафта присутня у понад 6000 товарів щоденного вжитку.
Наприклад:
- аспірин та інші ліки;
- засоби для миття посуду;
- зубна паста та барвники;
- пластик у будь-якому вигляді.
Будівництво також стає "золотим". Асфальт, ізоляція, труби та фарби – це побічні продукти нафтопереробки. Криза енергоносіїв автоматично робить житло менш доступним для людей.
Світова економіка змінює стратегію: від економії до запасів
До 2020 року світ працював у режимі "точно вчасно". Бізнес купував лише стільки нафти, скільки було потрібно на сьогодні. Це було дешево й ефективно, але війни в Україні та Ірані все змінили.
Тепер панує принцип "про всяк випадок" й країни прагнуть накопичувати резерви. Держави будують нові величезні сховища й страхування стратегічних запасів стає обов'язковим.
Ці нові витрати лягають на плечі споживачів. Хтось має платити за будівництво нових терміналів та утримання "зайвої" нафти. Відповідно, собівартість будь-якого продукту зростає.
Чи є надія на технологічний прорив
У минулому високі ціни завжди стимулювали інновації. Компанія Chevron колись стала піонером глибоководного буріння. Сланцева революція зробила США найбільшим виробником нафти, але цього разу ситуація критична.
Виробничі потужності на Близькому Сході зазнали серйозних пошкоджень. На їхнє відновлення підуть роки і питання вже не в тому, чи є нафта в надрах. Питання в тому, чи можна її доставити дешево та масштабно.
"Кам’яний вік закінчився не тому, що у світі закінчилося каміння, і нафтовий вік не закінчиться тому, що у нас закінчиться нафта", – цитує видання слова Дона Губертса, ексочільника Shell Hydrogen.
Проте дешева нафта як фундамент стабільності зникла. Люди вже адаптуються: менше подорожують, частіше обирають громадський транспорт та електромобілі. Промисловість інвестує в "зелену" енергію через необхідність, а не через ідеалізм, хоча шлях до нової реальності буде тернистим, підсумовується у статті.
Яка зараз ситуація з нафтою
Попри цей негативний прогноз ціна на нафту потрохи почали знижуватись на тлі заяв Трампа щодо переговорів з Іраном. Проте експерті впевнені, що доки не буде досягнуто мирної угоди та не буде відновлено вільне судноплавство протокою, нафта коливатиметься в межах між 80 та 100 доларами.
Тим часом Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) консультується з урядами Азії та Європи щодо вивільнення більшої кількості запасів нафти. В МЕА прогнозують "нафтовий шок", який буде страшнішим, ніж у 1970-х роках.
А ось для РФ є погані новини – у Мінфіні США заявили, що більше не будуть робити виключень для російської нафти. Продовжувати послаблення для агресора Вашингтон не збирається.
