Пояснюємо, хто і скільки платитиме
Верховна Рада ухвалила проєкт закону №15110 про продовження дії військового збору на 3 роки після завершення війни. Свої голоси за основу та в цілому віддали 257 народних депутатів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на трансляцію засідання парламенту.
Читайте також: Кредити в обмін на податки: чому Україна ризикує програмою та грошима МВФ
Згідно з ухваленим законом, у Бюджетному кодексі буде створено окремий спецфонд, куди спрямовуватимуться кошти від військового збору.
Цей проєкт закону є однією з ключових вимог МВФ (так званим "маяком"). Його прийняття було необхідною умовою для того, щоб Україна могла й надалі отримувати фінансову допомогу від Міжнародного валютного фонду.
У пояснювальній записці до проєкту №15110 прямо зазначається, що військовий збір не скасують одразу після війни. Його залишать ще на три роки, щоб держава мала гроші не лише на армію, а й на повоєнну відбудову та відновлення зруйнованої інфраструктури.
За словами міністра фінансів Сергія Марченка, який представляв законопроєкт у Раді, за 3 роки після завершення війни зміни дозволять залучити до державного бюджету України понад 140 млрд гривень.
Якими будуть ставки збору протягом цих трьох років:
- Звичайні громадяни (фізособи): сплачуватимуть 5% від доходу.
- ФОПи 1, 2 та 4 груп: платитимуть фіксовану суму – 10% від мінімальної зарплати на місяць (у 2026 році це близько 865 грн).
- ФОПи та компанії на 3 групі: сплачуватимуть 1% від свого доходу.
Напередодні профільний комітет Верховної Ради рекомендував народним депутатам підтримати документ одразу в цілому.
Перед цим прем’єр-міністр Юлія Свириденко провела зустріч із головами парламентських комітетів. Вона повідомила, що Рада розгляне низку законопроєктів, необхідних для виконання вимог одразу двох програм: кредитної від МВФ та європейської Ukraine Facility.
Раніше президент Володимир Зеленський наголосив, що для отримання фінансової підтримки парламент має ухвалити загалом десять критично важливих законів.
За оцінками аналітиків, без підтримки МВФ, яка напряму залежить від ухвалення цих податкових ініціатив, коштів у бюджеті вистачить лише до травня. За оптимістичного сценарію – якщо нардепи почнуть голосувати за закони по програмі Ukraine Facility – фінансування вдасться розтягнути до середини літа.
Податкові зміни в Україні в рамках співпраці з МВФ
Нагадаємо, Міжнародний валютний фонд схвалив для України нову програму розширеного фінансування (EFF) обсягом 8,1 млрд доларів, розраховану на 2026-2029 роки.
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко назвала її "якірною" для всієї міжнародної фінансової підтримки країни. Програма передбачає реалізацію структурних реформ, необхідних для повоєнного відновлення та просування євроінтеграції.
Технічні параметри 48-місячної програми Україна та МВФ погодили за підсумками переговорів у листопаді. Вона включає 16 структурних орієнтирів для уряду і парламенту, а також чотири попередні умови (prior actions), без виконання яких запуск був би неможливий.
Після останніх перемовин ці умови скасували, однак передбачені ними заходи залишилися ключовими маяками програми.
У грудні 2025 року Мінфін виніс на обговорення законопроєкт про обов’язкову сплату ПДВ для фізичних осіб-підприємців із річним доходом понад 1 млн грн, який зазнав критики з боку бізнесу та економістів.
Уряду не вдалося вчасно виконати ключові структурні маяки, заплановані на перший квартал 2026 року в межах нової програми від МВФ. Головною причиною стало те, що народні депутати відмовилися підтримати відповідні рішення під час голосування.
Кабмін почав шукати компроміс, зокрема розглядав підвищення порогу до 4 млн грн. Водночас уряду довелося готувати новий великий податковий законопроєкт після того, як попередній парламент не підтримав: замість одного документа вирішили розробити три окремі, зокрема №15110, тоді як законопроєкт про ПДВ для ФОП поки не планують вносити в Раду.
Читайте також: Податки і тарифи підуть угору: деталі угоди з МВФ і як це вплине на українців
