Україна інтегрує європейські стандарти – від енергоефективності та безбар’єрності до промислового безвізу. Вони є не лише вимогою для інтеграції, а і стратегічним вибором відбудови та відновлення.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву голови парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії "Слуга народу" Олени Шуляк.
За її словами, окремі норми доводиться не просто імпортувати, а переосмислювати – адаптувати до умов воєнного часу, або ж створювати з нуля – особливо у сфері безпеки.
"Показово, що деякі українські цифрові рішення – як-от "єВідновлення" – уже стають прикладом для країн ЄС", – зазначила вона.
На думку Шуляк, Україна поступово впроваджує ті регламенти, які десятиліттями успішно працюють у ЄС, водночас, по деяким пунктам допоки ми рухаємося не так швидко як хотілося б. Один з прикладів – промисловий безвіз.
"Зокрема, не вся продукція, яка виробляються в Україні, вже має необхідні стандарти ЄС, тобто, коли ми прийдемо у ЄС як повноправні члени, частина наших виробників буде просто не готова до цього за умови, якщо зараз не переробить виробництво", – пояснила вона.
Представниця уряду додала, що це означає для виробників витрати, що є, відповідно, викликом і водночас, це можливості, оскільки це суттєво розширить ринок для них.
Шуляк переконана – сферою, де Україна точно повинна запозичувати досвід ЄС, є питання енергонезалежності. Держава, пояснила парламентарка, вже не може дозволити собі будувати не енергоефективні будівники, опалювати сходові клітки, підʼїзди, тощо. Тому всі технології, повʼязані з зеленим відновленням і з високими показниками енергоефективності, будуть основою відбудови. Тобто, використання тих стандартів ЄС, які в багатьох країнах вже давно.
Ще один стандарт ЄС, який Україна почала поступово впроваджувати – безбарʼєрність, і інклюзивність. Зокрема, в Україні вже затверджена Стратегія безбарʼєрності, а також обрані пілотні міста, де вже впроваджуються перші рішення щодо цього.
"Але цього замало. Нам потрібно більш грунтовно працювати у цьому напрямку, скільки безбарʼєрність – це не поодинокий пандус біля підʼїзду. Слід переглянути підходи до того, як реальна безбарʼєрність, а не безбарʼєрність на словах і папері реалізується на робочих місцях, чи є вона у сфері державних послуг, наприклад, у ЦНАПах. Навіть у Кабмін ти не завжди можеш зайти небезбарʼєрно", – підкреслює Шуляк.
Які європейські практики Україна буде активно впроваджувати
Крім цього, Україна активно впроваджуватиме кращі європейські практики щодо Нового Європейського баухаусу, по циркулярній економіці, переробці відходів і сталому розвитку. Втім, підкреслила Шуляк, як базові будуть вищеперелічені три.
Водчас, ні всі міжнародні стандарти Україна може перейняти, адаптувавши під себе. Зокрема, потрібен власний безпековий стандарт, напрацювання щодо якого вже реалізовується. Шуляк навела приклад – свого часу Естонія була однією з перших країн, яка запропонувала допомогу у відновленні. Під свій патронат вони вирішили взяти місто Овруч на Житомирщині. Там було вирішено побудувати дитячий садок на кшталт типового сучасного дитячого садочка, які будуються і працюють в Естонії.
"Але однаковий не вийшло, оскільки у нас діють нові ДБН щодо обовʼязкової наявності укриттів у такого роду обʼєктах. Через нашого північного сусіда, який нікуди не зникне, у нас відтепер будуть завжди підвищені безпекові вимоги. Безпека змусить нас перегляди, як буде працювати система і ми це вже зробили на рівні законодавства, ухваливши на рівні закону нові ДБН. Безпека дає нам право використовувати і кращі наукові практики, і фахове експертне середовище для пошуку кращих рішень задля безпеки громадян", – зауважила Шуляк.
За її словами, коли Україна почала працювати над оновленням безпекових правил, спочатку вирішили “не винаходити велосипед”, а адаптувати під себе існуючий міжнародний досвід. Наприклад, досвід Ізраїлю, де це питання не менш актуальне.
"Але потім ми зрозуміли, що проти них таке озброєння не використовують. І якщо ми на 100% будемо запозичувати їх досвід під нас, то "мамади" не врятують, оскільки якщо ракета влучить у будинок, він складеться. Відтак, є сенс розглянути досвід Фінляндії і Швейцарії, однак з огляду на те, що умови України, на жаль, безпрецедентні", – наголосила Олена Шуляк.
Які підходи варто адаптувати ЄС, запозичивши у України
Водночас, вона підкреслила, що у України є практики, які є сенс адаптовувати саме ЄС. Нардепка пояснила, що наразі ЄС знаходиться у двох переходах – зеленому і цифровому. І український досвід саме у цифровізації, яка входить у ТОП найуспішніших українських реформ, є тим кейсом, який точно стане у нагоді більшості європейських країн.
Крім цього, Шуляк навела приклад програми "єВідновлення", яку інші країни вже розглядають, як кейс, який можні запозичити і адаптувати на випадок стихійних лих.
"Прозора система, яка ефективно працює, вирішуючи житлові проблеми сотень тисяч громадян. Цифрове забезпечення, яке це дозволяє – швидко, без бюрократії податися на компенсацію і отримати її. Так, нині завдяки "єВідновленню" кошти у рамках "єВідновлення" вже отримали понад 100 тис українців, а загальна сума виплат давно перетнула відмітку у 20 млрд гривень", – резюмувала Шуляк.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
