Вивезення дефіцитної сировини через ЄС без сплати мита шкодить українській економіці
Україні потрібно вирівняти умови експорту металобрухту для всіх напрямків і не допускати схем, за яких сировина вивозиться через країни ЄС без сплати експортного мита.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на коментар економіста Андрія Забловського.
На ринку нерівні умови експорту
За його словами, наразі ринок металобрухту та металургія одночасно перебувають у складному стані: заготівля брухту скорочується, частина заготівельних пунктів припинила роботу, а металургійні підприємства знижують виробництво через удари, логістичні проблеми та блокаду морського експорту.
На цьому тлі, вважає Забловський, рішення щодо подальшого експорту брухту мають враховувати інтереси обох секторів.
Але проблемою є нерівні умови торгівлі – коли при експорті до країн ЄС мито не застосовується, а далі брухт може реекспортуватися до третіх країн.
"Правила мають бути рівними. Не повинно бути ситуації, коли через окремий напрямок можна фактично обійти експортне мито", – зауважив Забловський.
Читайте також: Виробники феросплавів закликали запровадити мито на експорт металобрухту до ЄС Повна заборона експорту не врятує
За його словами, повна заборона експорту не є універсальним рішенням, але практика реекспорту створює одразу дві проблеми: бюджет недоотримає значні кошти, а українські металургійні підприємства ризикують втрачати дефіцитну сировину.
Експерт наголошує, що уряду варто напрацювати механізм, за якого можливий експорт не створюватиме дефіциту сировини всередині країни, а умови торгівлі будуть однаковими для всіх держав. "Тут не може бути переможця за рахунок іншого. Потрібен баланс, заснований на реальній статистиці, споживанні та стані обох галузей", – підсумував економіст.
Як відомо, нещодавно брухтовики організували акцію протесту, і вимагають скасувати нульову експортну квоту на брухт чорних металів – через те, що "критично впав внутрішній попит".
Водночас, повернення до минулої схеми, коли брухт для уникнення сплати мита експортувався спершу до країн ЄС, а потім – до третіх країн, не є виходом – за даними народних депутатів, втрати бюджету від цих схем складають понад 3 млрд грн на рік.
