Факторами, які стримують збільшення притоку інвестицій у видобуток корисних копалин в Україні є війна, пошук довгострокового фінансування та адаптація геологічної інформації до міжнародних стандартів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на слова заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Єгора Перелигіна, які він сказав 4 вересня під час конференції Mining Day 2025.
Позиція міністерства
"Інвесторів стримує, по-перше, війна. Це треба розуміти. Друге – інвесторів стримувало питання того, що вони не розуміли, яке проектне фінансування вони можуть залучити, і які довгострокові інвестиції на ринку капіталу вони можуть зробити", – сказав урядовець.
Перелигін додав, що друга проблема частково може бути вирішена за рахунок Американсько-українського інвестиційного фонду. Після проведення першої ради керуючих фонду, яка відбулася 3 вересня, зараз фондом формується його стартовий капітал та узгоджуються інвестиційні протоколи, тобто порядок прийняття інвестиційних рішень.
"Третій фактор – це інвестори не дуже розуміють нашої публічної інформації, тому ми над цим питанням працюємо", – додав заступник міністра.
Проблеми видобувної компанії
Присутня на конференції керівник з юридичних питань компанії BGV Group Management, яка розвиває проекти з видобутку критичної сировини, Юлія Лушпієнко сказала, що одна із основних проблем, з якою стикається інвестор вже на перших етапах після отримання ліцензії – це необхідність проведення завірочного буріння.
"Воно проводиться з метою підтвердження наявної у держпідприємства геологічної інформації "Геоінформ України" з історичними даними. Це достатньо тривалий та капіталозатратний процес", – пояснила в коментарі РБК-Україна Юлія Лушпієнко.
На підставі отриманих геологічних даних внаслідок завірочного буріння, можна в подальшому захищати запаси за міжнародними стандартами, які є зрозумілими для міжнародного інвестора та яким міжнародний інвестор довіряє – це класифікації Jork та NI. Поки що українське законодавство не гармонізоване саме з цими міжнародними стандартами.
Для інвесторів це означає подвійні витрати: потрібно готувати техніко-економічні дослідження за міжнародними стандартами та паралельно документацію за українськими вимогами. "Це знижує привабливість проєктів", – додала представник компанії.
Ще однією проблемою є висока вартість електроенергії, яка може стримувати інвесторів від розвитку переробних потужностей в Україні.
Фото: Вартість електроенергії для промислових підприємств – це стримуючий фактор для розвитку енерговитратного виробництва (Getty Images)
Окремою проблемою також є сертифікація реагентів, які використовуються у технологічних процесах і які сертифіковані в ЄС, але не сертифіковані в Україні. "Цей етап також потребує часу і він може вплинути на строки реалізації проекту", – додала представник BGV Group Management.
Також, іноземні фінансові інститути остерігаються ризиків української юрисдикції.
"Суттєва проблема є із підписанням довгострокових offtake-контрактів (договорів викупу продукції компанії – ред.). Щоб такий контракт підписати, покупець дивиться на репутацію самої компанії, звісно ж на якість матеріалу і обов’язково на геополітичну ситуацію в країні. На жаль, через воєнну ситуацію в країні, компанії не готові ризикувати і підписувати довгострокові контракти на поставку сировини", – сказала Юлія Лушпієнко.
Нагадаємо, 1 травня Україна і США підписали угоду про створення американсько-українського інвестиційного фонду відбудови. Після цього 8 травня Верховна Рада ратифікувала міжурядову угоду.
У травні Україна та США запустили спільний фонд для відбудови нашої держави. Сторони будуть вкладати кошти у спільні проєкти в Україні, в тому числі і з видобутку критичних мінералів.
3 вересня відбулося перше засідання керівної ради фонду, до складу якої увійшло по 3 представники від України та США. Далі фонд має визначити проекти, в які він буде інвестувати кошти.
В інтерв’ю РБК-Україна керівник титановидобувної компанії Velta Holding Андрій Бродський називає ключові проблеми для залучення інвестицій в сферу надрокористування, наприклад, це вартість електроенергії, необхідність розробки інструментів страхування воєнних ризиків.
