Порушення сну часто з’являються задовго до явних симптомів хвороби Альцгеймера, і нове дослідження проливає світло на можливу причину цього. Вчені з Університету Кентуккі в США виявили, що токсичні скупчення білка тау у мозку можуть «викрадати» енергетичні ресурси нейронів, змушуючи їх бути постійно активними й ускладнюючи засинання.
Білкові клубки тау відомі тим, що руйнують мозкові клітини та порушують комунікацію між ними, що веде до проблем із пам’яттю та когнітивними функціями. Нове дослідження показало, що при аномальному накопиченні тау мозок змінює спосіб використання цукру для енергії: замість нормального виробництва енергії утворюється надлишок глутамату — нейромедіатора, який стимулює нейрони та підтримує процеси навчання і запам’ятовування.
«Це як вередлива дитина, яка не хоче заспокоїтися та заснути, — пояснює керівник дослідження Шеннон Макоулі. — Мозок «викрадає» весь глюкозний ресурс, постійно виробляючи глутамат, тримаючи систему в стані постійної активності й перешкоджаючи глибоким, відновлювальним фазам сну, необхідним для відновлення та формування пам’яті».
Дослідники помітили цей ефект на ранніх стадіях накопичення тау, ще до формування великих клубків, що може пояснювати, чому проблеми зі сном часто передують діагнозу Альцгеймера на багато років. Це відкриття також підтверджує, що порушення енергетичних каналів мозку та неправильна реакція на рівень цукру в крові можуть прискорювати прогресування хвороби.
Циклічний процес, коли порушення сну погіршує перебіг хвороби, а сама хвороба ще більше порушує сон, може бути перерваний. Вчені пропонують, що існуючі препарати, які змінюють метаболізм мозку — наприклад, ліки від епілепсії або діабету 2 типу — можуть зменшити надмірну активність нейронів та покращити сон пацієнтів, що, у свою чергу, уповільнить прогресування хвороби.
«Найбільш захоплююче те, що деякі прояви можна звернути назад, — додає Макоулі. — Це означає, що не потрібно відновлювати нейрони або повністю видаляти бляшки та клубки у мозку, щоб нормалізувати сон».
Дослідження також підкреслює складність причин та наслідків Альцгеймера. Ймовірно, ефективне лікування має одночасно впливати на кілька процесів у мозку та, можливо, в інших органах, адже хвороба вже пов’язана з запальними процесами, наприклад, у кишечнику.
Поки немає повністю ефективних методів лікування, важливо звертати увагу на фактори, які люди можуть контролювати самостійно, зокрема на сон. Як наголошує фізіолог Райлі Ермен, «зв’язок базових наукових відкриттів із реальним впливом на здоров’я суспільства особливо важливий».
Результати дослідження опубліковані в журналі npj Dementia.
