Це рішення бажано прийняти ще під час встановлення жорсткого диска в комп’ютер. Чи потрібні взагалі розділи, яка від них користь і чи є недоліки?
Якщо ви купили диск великого обсягу, у вас є два можливих шляхи його використання. Перший – просто встановити в комп’ютер і користуватися. Другий – розбити його на розділи (тобто створити кілька віртуальних дисків). Як краще вчинити?
Як кількість розділів впливає на роботу Windows?
Жорсткий диск складається з пластини, на якій зберігається інформація, і голівки, що зчитує, яка з шаленою швидкістю носиться поверхнею пластини в пошуках потрібних даних. Інформація записується послідовно в кожну вільну комірку, але що відбувається, коли жорсткий диск розбитий на розділи?
Фізично розділити жорсткий диск неможливо, це робиться лише на програмному рівні. І потрібно це скоріше для зручності. На швидкісні показники диска подібні маніпуляції ніяк не впливають. Все залежить від того, які дані в поточний момент часу необхідні системі, і в якій послідовності вони розташовані.
Припустимо, у вас є жорсткий диск на 1 Тбайт, і він не розбитий на розділи. У такому разі кожна нова інформація записуватиметься в перший доступний вільний осередок – тобто, відразу після зайнятого простору. І неважливо, що це: системне сміття, завантажувана гра або відкритий проект у якійсь програмі. Диск заповнюватиметься рівномірно і поступово.
Якщо ви, як це прийнято, виділили 30% від усієї місткості диска під систему і програми (диск С), а 70% під ігри, фільми та інші файли (диск D), то зчитувальній голівці (в теорії) буде потрібно менше часу на обробку файлів, що знаходяться на логічному диску D. У цьому випадку файли групуються і знаходяться поруч один з одним, що знижує час її переміщення. Однак на практиці приріст продуктивності від такого поділу крихітний.
Навіщо розбивати диск на розділи?
Як ми і сказали, розбивка диска на розділи не дає особливого приросту в продуктивності і швидкості роботи накопичувача, але це зовсім не означає, що вона марна.
Регулярні бекапи системи
Періодично створювати резервні копії операційної системи – корисна практика. Вона допоможе заощадити дуже багато часу в разі системних збоїв. Навіщо шукати проблему, коли можна відновити всю систему з образу за кілька хвилин? Звісно, на цей випадок може стати в пригоді аналогічний, але простіший інструмент – точки відновлення. Але вони вас не врятують, якщо системний диск повністю вийде з ладу.
Так ось, бекапи важать зовсім немало, і коли їх багато, потрібен окремий жорсткий диск. Розбивши диск на розділи, ви банально зменшуєте час створення бекапа системи і його фінальний обсяг. Бекап якого розділу створиться швидше і займатиме менше місця.
Перевстановлення операційної системи
Усі ми регулярно перевстановлюємо Windows. Згодом ОС захаращується сміттям, яке досить складно очистити, накопичуються різні помилки і, загалом, ПЗ починає працювати повільніше. Усе це вирішується простим перевстановленням системи, яке набагато простіше здійснити, коли диск розбито на розділи.
Якщо розділ лише один, виникає потреба в перенесенні інформації. А якщо ОС не запускається, зробити це досить проблематично. Доводиться під’єднувати жорсткий диск до іншого ПК або запускатися з LiveCD. Є й інші способи, але всі вони потребують часу. Навіщо його витрачати даремно? Якщо ви з самого початку створите розділи для ОС і користувацьких файлів, то зможете просто знести системний розділ, а інші залишити. Це сильно заощадить ваш час.
Кілька операційних систем
Якщо ви не розділите диск і встановите кілька операційних систем в один каталог, то це неминуче призведе до різних збоїв. Windows – досить примхлива ОС, і вона дуже чутлива до завантажувальних файлів. Їх не можна розташовувати на одному логічному диску. Просто розділивши їх, ви значно збільшите стабільність усіх встановлених ОС.
Обслуговування жорсткого диска
Якщо ви хочете, щоб HDD працював швидко, доведеться час від часу робити дефрагментацію – упорядкування файлів, завдяки якому дані групуються, і голівці, що зчитує, потрібно менше часу на пошук необхідної інформації.
Але залежно від інтенсивності використання жорсткого диска і його об’єму, тривалість цієї операції сильно різниться. Ця процедура може займати кілька годин. При особливо активному використанні комп’ютера її доводиться виконувати щотижня. Під час дефрагментації вкрай небажано користуватися будь-якими програмами і сильно навантажувати системні процеси. Що активніше ви використовуєте можливості ОС, то більше файлів створюється під час її роботи. Ці файли втручаються в процес сортування інформації й ефективність дефрагментації знижується.
Коли диск розбитий на розділи, то дані, створені під час роботи операційки, лягають тільки в системний розділ і ніяк не впливають на “сусідів”. Те ж саме стосується і різних програм. Тому, якщо ви регулярно дефрагментуєте великі обсяги інформації, рекомендується розділяти диск, щоб збільшити ефективність упорядкування файлів і скоротити необхідний на це час.
Висновки: так чи варто розбивати накопичувач на розділи?
Розбивка жорсткого диска на розділи не принесе вам виграшу в швидкості його роботи, але вона сильно спростить роботу з накопичувачем і його обслуговування. Ви легко зможете відновити роботу операційної системи без її тривалого встановлення та налаштування з нуля, зможете використовувати на одному комп’ютері кілька ОС, а створення резервних копій і обслуговування HDD заберуть у вас значно менше часу.
Винятком може стати, хіба що, накопичувач, який використовується виключно для бекапів важливої інформації. Наприклад, зроблених під час фотосесії знімків, робочих файлів та інших даних. Але для цих цілей більше підійде не внутрішній жорсткий диск, а зовнішній накопичувач. Тому й трапляються такі ситуації досить рідко. У всіх інших випадках розбивка диска на розділи цілком виправдана. Це, як мінімум, зручніше.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
