Під час відступу з росії у 1812 році армія Наполеона, що налічувала понад 600 тисяч солдатів з різних країн Європи, зіткнулася з надлюдськими випробуваннями — жорстокий мороз, голод і хвороби косили людей тисячами. І хоча багато історичних джерел пов’язували масову загибель військових з епідемією висипного тифу, нове дослідження французьких вчених ставить під сумнів цю усталену версію.
Група мікробіологів під керівництвом Ремі Барб’єрі з Університету Париж-Сіте проаналізувала стародавню ДНК, видобуту з зубів 13 солдатів, похованих у Вільнюсі — місті, що стало одним з трагічних пунктів відступу наполеонівської армії. У 2001 році тут було виявлено масові поховання, у яких знайшли понад 3 тисячі тіл.
Науковці очікували виявити сліди бактерії Rickettsia prowazekii, що є збудником висипного тифу. Проте аналіз ДНК не підтвердив її присутності. Натомість були ідентифіковані інші збудники — зокрема, штам Salmonella enterica, що спричиняє паратиф, а також Borrelia recurrentis, яка викликає зворотний тиф і передається через тілесних вошей. Обидва захворювання могли бути особливо небезпечними для виснажених, голодних і замерзлих солдатів.
Автори дослідження наголошують, що їх висновки не заперечують участі висипного тифу в трагедії — вибірка у 13 осіб надто мала, щоб виключити всі інші можливі хвороби. Однак результати змушують по-новому подивитися на реальні причини масової смертності в армії Наполеона під час сумнозвісного відступу. Цікаво, що багато похованих були знайдені в уніформі та разом із кіньми, але без зброї. Це свідчить, що вони, ймовірно, не загинули в бою, а померли від хвороб або виснаження.
Вчені підкреслюють: остаточне розуміння масштабів і природи епідемій того часу потребує аналізу значно більшої кількості зразків. Однак вже зараз зрозуміло, що виснаження, холод і одночасне поширення кількох інфекційних захворювань стали фатальним поєднанням для Наполеонівської армії.
Дослідження було опубліковане у відкритому доступі на платформі bioRxiv., що дає змогу науковій спільноті ознайомитися з попередніми результатами до проходження формального рецензування.
