Понад 150 років після того, як знамениті в’юрки Галапагоських островів допомогли Чарльзу Дарвіну сформувати теорію еволюції, ці унікальні острови знову стали місцем важливого відкриття. Цього разу вчені досліджували не птахів, а рослини, які показали, що еволюція може знаходити однакові рішення різними шляхами.
Дослідники вивчили рід Scalesia, відомий як гігантські галапагоські айстри. Ці рослини, що походять від предка з материкової Південної Америки, за останній мільйон років утворили багато видів, пристосованих до різних умов — від вологих гірських лісів до спекотних сухих низин.
Особливу увагу вчених привернуло листя рослин. У деяких видів воно велике й гладке, а в інших — сильно розсічене з характерними зубчастими краями. Така форма допомагає краще переносити спеку й посуху, зменшуючи втрату води та покращуючи охолодження рослини.
Генетичний аналіз усіх відомих видів Scalesia показав несподіваний результат: подібна форма листя виникала кілька разів незалежно одна від одної. Однак кожна лінія рослин досягала цього результату за допомогою різних наборів генів.
«Еволюція не завжди використовує один головний ген. Вона може змінювати різні частини складної генетичної системи, щоб отримати схожий результат», — пояснюють дослідники.
Це явище називають паралельною еволюцією. Воно означає, що різні організми або популяції можуть незалежно розвивати однакові ознаки у відповідь на схожі виклики довкілля. Крім того, вчені знайшли значні генетичні відмінності між окремими популяціями Scalesia. Це може свідчити про те, що на Галапагосах прямо зараз формуються нові види рослин.
За словами дослідників, відкриття має важливе значення не лише для науки, а й для охорони природи. Окремі ізольовані популяції можуть бути унікальними еволюційними лініями, які потребують власного захисту.
Галапагоські острови вкотре довели, що залишаються природною лабораторією еволюції. Історія, яку колись почали дарвінівські в’юрки, тепер продовжується завдяки рослинам, які показують: природа здатна приходити до однакових рішень, але робити це безліччю різних способів. Дослідження опубліковано в журналі Nature Communications.
