Приховане джерело потепління: вчені виявили, що до 15% глобального нагрівання не враховується у кліматичних угодах
Близько 15% сучасного глобального потепління — це приблизно 0,3°C підвищення температури — спричиняють забруднювачі, які досі майже не враховуються у міжнародній кліматичній політиці. Ідеться не про рідкісні або маловідомі речовини, а про добре знайомі промислові викиди, такі як чадний газ, оксиди азоту та інші сполуки, які вже регулюються як забруднювачі повітря. Проте їхній вплив на клімат десятиліттями залишався поза офіційними розрахунками.
Нове дослідження, опубліковане в журналі Science, закликає змінити цю ситуацію та переглянути самі основи глобальних кліматичних угод.
Забруднювачі, яких «не існує» для кліматичної політики
У центрі уваги науковців — так звані непрямі парникові гази. Вони не нагрівають атмосферу безпосередньо, як вуглекислий газ, але запускають хімічні реакції, які призводять до утворення метану, озону та інших потужних парникових агентів.
Хоча вчені знають про ці процеси вже десятиліттями, міжнародні угоди їх майже не враховують. Причина історична: коли створювався Кіотський протокол, даних про їхній вплив було недостатньо, щоб включити їх у систему обліку викидів.
Відтоді кліматичні домовленості — включно з Паризькою угодою — продовжують використовувати застарілу систему класифікації.
Третій за значущістю фактор потепління
Автори дослідження наголошують: непрямі парникові гази сьогодні є третім за масштабом джерелом глобального потепління після CO₂ і метану.
Вони випереджають навіть такі відомі кліматичні фактори, як закис азоту, гідрофторвуглеці та чорний вуглець, які вже перебувають під міжнародним контролем. Попри це, у більшості країн вони не входять до кліматичних цілей і не мають окремих програм скорочення.
Основними джерелами цих викидів є:
- промислові процеси та спалювання палива
- спалювання відходів
- сільське господарство
- зміни у землекористуванні
Багато з цих джерел є розпорошеними, тому вони не потрапляють у фокус традиційної кліматичної політики.
«Сліпа зона» міжнародних угод
Дослідники вважають, що глобальна кліматична система має серйозну структурну прогалину.
«Серед усіх антропогенних викидів, які нагрівають клімат, непрямі парникові гази займають третє місце», — зазначає дослідниця Ілісса Око. «Але вони майже не враховуються у політиці, хоча їхній внесок суттєвий».
Фактично це означає, що значна частина реального потепління просто «не бачиться» міжнародними угодами.
Водень: чиста енергія з прихованим побічним ефектом
Окрему увагу вчені приділяють водню — одному з ключових елементів майбутньої енергетики. Його часто називають «чистим паливом», адже при спалюванні утворюється лише вода.
Однак проблема полягає в тому, що водень — дуже легкий і «втечний» газ. Під час витоків він вступає в реакції в атмосфері, які опосередковано сприяють утворенню парникових газів.
«Водень є потужним інструментом декарбонізації, але його витоки можуть звести частину переваг нанівець», — пояснює Стівен Гамбург з Environmental Defense Fund.
Тобто йдеться не про відмову від водневої енергетики, а про необхідність точного обліку витоків і контролю інфраструктури.
Рішення вже частково існує
Науковці наголошують, що не потрібно створювати систему з нуля. Багато з цих речовин уже контролюються як забруднювачі повітря, оскільки впливають і на здоров’я людей. Наприклад, приземний озон, який утворюється з тих самих сполук, давно є об’єктом екологічного регулювання у містах.
Це означає, що існуючі системи моніторингу можна адаптувати для кліматичних цілей, отримавши подвійний ефект: покращення якості повітря та зменшення глобального потепління.
Кліматична політика, яка не встигає за наукою
Головний висновок дослідження простий: наука просунулася вперед, але політика залишилася в рамках знань 30-річної давності.
Автори роботи закликають оновити міжнародні кліматичні угоди, щоб враховувати весь спектр чинників потепління — не лише очевидні, а й ті, що довгий час залишалися поза увагою. Інакше значна частина реального впливу людини на клімат і надалі залишатиметься «невидимою» для глобальних стратегій боротьби зі зміною клімату.
