Антарктида знову опинилася в центрі уваги науковців після того, як льодовик Hektoria Glacier зазнав надзвичайно швидкого руйнування. Його відступ став одним із найшвидших, коли-небудь зафіксованих у сучасній історії спостережень, і змусив дослідників переглянути уявлення про стабільність крижаного щита планети.
Лід зникає зі швидкістю десятків кілометрів
Між січнем 2022 року та березнем 2023-го льодовик відступив приблизно на 25 кілометрів. Особливо драматичним став короткий період у два місяці, коли край льодовика відступив більш ніж на 8 кілометрів — це один із найшвидших темпів втрати наземного льоду, зафіксованих у новітніх спостереженнях.
Вчені використовували супутникові знімки та дистанційне зондування, щоб зрозуміти причини такого різкого обвалу. Результати показали, що структура льодовика зробила його особливо вразливим до стрімких змін.
Як працює «подвійна» структура льодовика
Гекторія має складну будову: спочатку вона спирається на сушу, а далі переходить у море, утворюючи так званий шельфовий «язик» льоду, що плаває на воді. Під час дослідження науковці з’ясували, що льодовик втратив не лише цей плавучий виступ, а й значну частину льоду, який залишався на морському дні. Саме така «прив’язана» до землі частина льоду безпосередньо впливає на підняття рівня моря.
Хоча Hektoria Glacier є відносно невеликим у масштабах Антарктиди, вчені попереджають: подібні процеси на більших льодовиках можуть мати глобальні наслідки.
Супутники зафіксували масштаб катастрофи
Супутникові дані показали, що після стрімкого відступу край льодовика частково стабілізувався, однак сусідні льодові масиви продовжили рух назад. Аналіз також показав, що процес руйнування розпочався задовго до 2022 року.
Ще у 2002 році розпався льодовий шельф Larsen B, який виконував роль природного «бар’єра», стабілізуючи льодовики регіону. Після його зникнення крижані маси почали поступово стоншуватися та відступати.
Чому льодовик раптово «зламався»
Рішучий поштовх до нового етапу руйнування стався у січні 2022 року, коли морський лід, що тимчасово підтримував край льодовика, зруйнувався через потужні океанічні хвилі. Після цього захисна опора зникла, і процес розпаду різко прискорився.
Протягом наступного літа льодовик втратив значну частину свого плавучого «язика», що спричинило близько 16 кілометрів відступу. Навіть коли зовнішньо ситуація виглядала стабільною, супутникові вимірювання NASA ICESat-2 показували продовження стоншення льоду.
Прихований механізм руйнування
Подальший аналіз виявив, що льодовик лежав на широкій рівній ділянці морського дна, що утворює так звану «льодову рівнину». У таких умовах морська вода під час припливів може піднімати лід знизу, а потім він раптово обвалюється — процес, який вчені називають плавучо-зумовленим відколюванням.
Саме цей механізм спричинив другу хвилю руйнування, коли льодовик втратив ще близько 8 кілометрів довжини.
Нові супутники допоможуть краще зрозуміти загрозу
Дослідники, серед яких гляціолог Naomi Ochwat, наголошують: інші льодовики Антарктичного півострова можуть бути у подібній небезпеці.
Нові супутникові місії NASA, зокрема NISAR та SWOT, дозволять відстежувати рух льоду з точністю до сантиметрів і краще розуміти процеси руйнування. За словами вченого Ted Scambos, такі дані допоможуть оцінити стабільність льодовиків у всьому регіоні та передбачити подальші зміни.
Що далі чекає на льодовик
Дослідники вважають, що найшвидша фаза руйнування вже позаду. Однак подальший відступ триватиме, хоч і повільніше, у міру того як льодовик втрачатиме висоту та масу. Фактично, Гекторія поступово перетворюється зі льодовика на фіорд — глибоку морську затоку, яка залишиться після повного зникнення льоду.
