Кортизол може прискорювати старіння мозку: вчені знайшли важливий сигнал у слині
Постійний стрес може залишати слід не лише на настрої та самопочутті. Нове дослідження показало, що високий і порушений добовий ритм гормону стресу кортизолу пов’язані зі швидшим погіршенням когнітивних здібностей у літньому віці.
Кортизол — природний гормон, який організм виділяє у відповідь на стрес. Він бере участь у регуляції обміну речовин, імунної системи та реакції організму на навантаження. Водночас кортизол здатен проникати через гематоенцефалічний бар’єр і взаємодіяти з ділянками мозку, важливими для пам’яті та інших когнітивних функцій.
Дослідники вирішили перевірити, чи може характер виділення цього гормону бути пов’язаний зі змінами роботи мозку з віком.
Вчені стежили за людьми понад 10 років
У дослідженні, опублікованому в JAMA Network Open, взяли участь 3895 людей. Середній вік учасників становив близько 77 років.
Усі вони були учасниками Chicago Health and Aging Project. За станом їхнього здоров’я та когнітивних функцій спостерігали протягом періоду до 11 років.Щоб отримати уявлення про добовий ритм кортизолу, вчені тричі протягом одного дня брали у людей зразки слини — вранці, вдень і ввечері.
Такий підхід дозволив оцінити не лише загальну кількість гормону, а й те, як саме його рівень змінюється протягом дня. І результати виявилися цікавими. Люди, у яких кортизол залишався на високому рівні, демонстрували швидше когнітивне погіршення під час подальшого спостереження. Водночас важливим виявився і сам добовий ритм гормону.
Учасники з більш вираженими природними коливаннями кортизолу протягом дня мали повільніше зниження когнітивних показників. Натомість більш плаский або несприятливий профіль був пов’язаний із швидшим погіршенням.
Різниця була помітна між групами
У дослідженні брали участь 2503 темношкірі та 1392 білі учасники. Вчені виявили відмінності у характері добових коливань кортизолу між цими групами. У темношкірих учасників загальний рівень гормону був нижчим, а зміни його концентрації протягом дня — менш вираженими. Однак важливо, що зв’язок між особливостями кортизолу та когнітивним погіршенням спостерігався в обох групах.
Дослідники припускають, що відмінності в гормональних профілях можуть частково відображати тривале перебування під впливом різних соціальних та економічних факторів. Але це спостереження саме по собі не доводить конкретну причину таких відмінностей.
Кортизол поки не може передбачити хворобу Альцгеймера
Є важливе обмеження. Підвищений або порушений рівень кортизолу був пов’язаний із загальним когнітивним погіршенням, але дослідження не показало, що за цими показниками можна точно визначити, хто саме з учасників розвине хворобу Альцгеймера. Тобто кортизол поки не можна назвати своєрідним «тестом на деменцію».
Втім, дослідники вважають, що характер роботи гормональної системи у відповідь на стрес у майбутньому може стати одним із біомаркерів ризику когнітивного старіння.
Поки що вчені наголошують на необхідності довших і додаткових досліджень. Адже кортизол змінюється під впливом багатьох факторів, а саме дослідження показує зв’язок, а не доводить, що високий кортизол безпосередньо спричиняє погіршення пам’яті.
Але висновок уже змушує подивитися на стрес трохи інакше: важливим може бути не лише те, скільки кортизолу виробляє організм, а й те, чи зберігає цей гормон нормальний ритм протягом доби.
Посилання: «Слинний кортизол та когнітивний спад і хвороба Альцгеймера у літніх людей» Теда К.С. Нг, Тодда Бека, Яшванта Судхіні, Роберта С. Вілсона, Деніса А. Еванса та Кумара Б. Раджана, JAMA Network Open. DOI: 10.1001/jamanetworkopen.2026.22955
