Світ стоїть на порозі серйозної екологічної проблеми: популяції мігруючих прісноводних риб стрімко скорочуються і можуть опинитися на межі повного зникнення. Про це йдеться у новому звіті ООН, оприлюдненому під час міжнародного саміту з питань мігруючих видів.
Ці риби відіграють надзвичайно важливу роль у здоров’ї річкових екосистем і є джерелом їжі та доходу для мільйонів людей у різних куточках світу. Однак сьогодні їхнє існування опинилося під загрозою через діяльність людини.
Що відбувається з рибами
Основними причинами стрімкого скорочення чисельності є руйнування природних середовищ існування, надмірний вилов та забруднення вод. Від басейну Амазонки до Дунаю річки зазнають серйозного тиску, що безпосередньо впливає на здатність риб виживати та розмножуватися.
Особливо небезпечним є будівництво дамб, які перекривають природні шляхи міграції. Для багатьох видів такі перешкоди означають фактичну втрату можливості дістатися місць нересту чи годівлі.
Види, що вже постраждали
За останні десятиліття різко скоротилися популяції таких відомих видів, як меконзький гігантський сом, європейський вугор та різні види осетрових. Деякі з них опинилися на межі зникнення через інтенсивний вилов і попит на делікатеси, зокрема ікру.
Є й трагічні приклади повного зникнення — китайська веслонісна риба вже офіційно визнана вимерлою. Інші види виживають лише завдяки штучному розведенню та програмам повторного заселення у дику природу.
За оцінками природоохоронних організацій, чисельність мігруючих прісноводних риб у світі зменшилася приблизно на 81% з 1970 року.
Чому це важливо
Мігруючі риби є важливим джерелом білка для людей і тварин. Вони долають тисячі кілометрів між місцями розмноження та живлення, часто перетинаючи кордони кількох країн. Саме тому їхнє збереження неможливе без міжнародної співпраці.
У звіті визначено майже 350 видів риб, які потребують посиленого захисту. Найбільше таких видів зосереджено в Азії, далі йдуть Південна Америка та Європа. Серед ключових регіонів, які потребують невідкладних дій, називають басейни Амазонки, Ла-Плати, Дунаю, Меконгу, Гангу-Брахмапутри та Нілу.
Що можна зробити
Експерти наголошують: щоб зупинити кризу, країни повинні діяти спільно. Необхідно зберігати природну течію річок, обмежувати забруднення, контролювати вилов і переглядати підходи до будівництва гідротехнічних споруд.
Як підкреслюють автори звіту, майбутнє цих видів залежить від того, чи зможе людство зберегти річки живими, пов’язаними між собою та придатними для існування. Ситуація вже критична, але ще не безнадійна — за умови швидких і скоординованих дій.
