Високе споживання ультраоброблених продуктів може бути пов’язане з ознаками ушкодження судин мозку навіть у людей середнього віку, які не мають помітних неврологічних симптомів. Такого висновку дійшли дослідники, проаналізувавши дані майже 8800 дорослих у Канаді.
Дослідження опублікували в журналі JAMA Network Open. Науковці вивчили харчові звички учасників, результати магнітно-резонансної томографії (МРТ), показники жирової тканини та результати когнітивних тестів. Учасникам було від 35 до 69 років, і на момент обстеження вони не мали діагностованих серцево-судинних захворювань.
Важливе застереження: дослідження виявило статистичний зв’язок, але не довело, що ультраоброблені продукти безпосередньо спричиняють ушкодження мозку.
Що побачили на МРТ
Дослідники порівняли людей із різним рівнем споживання ультраобробленої їжі. У групі з найвищим споживанням приблизно кожен дев’ятий учасник мав на МРТ ознаки судинного ушкодження мозку. У групі з найнижчим споживанням такі зміни виявили приблизно в кожного дванадцятого.
На знімках фіксували два типи змін. Перший — яскраві ділянки в білій речовині мозку, яка забезпечує передавання сигналів між його різними зонами. Другий — ділянки тканини, пошкоджені через порушення кровопостачання. Такі зміни іноді виникають без характерних симптомів інсульту.
Раніше подібні МРТ-ознаки пов’язували з підвищеним ризиком інсульту, погіршення когнітивних функцій і деменції в майбутньому. Однак самі результати сканування не означають, що в учасників обов’язково розвинуться ці захворювання.
Чи пояснюється зв’язок зайвою вагою
Зв’язок між споживанням ультраоброблених продуктів і змінами на МРТ зберігався після врахування низки чинників: віку, куріння, фізичної активності, доходу, освіти, високого артеріального тиску та діабету. Додатковий аналіз із поправками на загальну кількість жирової тканини та жир навколо внутрішніх органів мало змінив результати. Це свідчить, що самою лише кількістю жиру в організмі виявлену асоціацію пояснити не вдалося.
Водночас дослідники не встановили послідовного зв’язку між споживанням ультраобробленої їжі та результатами тестів на пам’ять і мислення. Тобто помітні на МРТ зміни не супроводжувалися чіткими відмінностями в когнітивних показниках під час цього обстеження.
Одна з можливих гіпотез полягає в тому, що МРТ здатна виявляти зміни тканин раніше, ніж вони починають впливати на результати когнітивних тестів. Проте це припущення ще потрібно перевірити в подальших дослідженнях.
Чому результати поки не доводять причинно-наслідкового зв’язку
Є кілька важливих обмежень. По-перше, харчування, стан мозку та когнітивні здібності оцінювали приблизно в один період. Тому науковці не можуть визначити, чи передували харчові звички виявленим змінам.
По-друге, результати залежали від способу оцінювання раціону. Коли споживання ультраоброблених продуктів розраховували як частку загальної калорійності або кількості їжі, виявлені зв’язки слабшали й переважно втрачали статистичну значущість. Крім того, харчові опитувальники можуть містити неточності, а на результати здатні впливати й невраховані особливості способу життя.
Дослідження також не дозволяє відокремити вплив самого промислового оброблення від поживного складу продуктів або їжі, яку вони замінюють у раціоні.
Що це означає для здоров’я
Стан судин тісно пов’язаний зі здоров’ям мозку, адже обидва органи залежать від належного кровопостачання. Тому заходи, що допомагають захищати серцево-судинну систему, можуть бути корисними й для мозку.
Дослідники наголошують на важливості фізичної активності, контролю артеріального тиску, рівня холестерину та цукру в крові, а також відмови від куріння. Водночас результати цієї роботи самі по собі не доводять, що зменшення споживання ультраоброблених продуктів запобігатиме судинним змінам мозку.
Щоб з’ясувати, чи справді зміни в харчуванні можуть впливати на такі показники, потрібні довготривалі спостереження та дослідження, у яких учасники цілеспрямовано змінюватимуть свій раціон. Поки що робота вказує на можливий зв’язок, який потребує подальшої перевірки.
