Біля узбережжя Туреччини археологи виявили залишки корабля, який, за попередніми оцінками, затонув приблизно 4500 років тому. Дерев’яний корпус давно зник, однак частина вантажу збереглася на морському дні. Особливу увагу дослідників привернули великі керамічні посудини, усередині яких досі помітні залишки невідомих речовин.
Команда припускає, що судно затонуло між 2700 і 2400 роками до нашої ери. Якщо датування підтвердиться, знахідка може стати одним із найдавніших відомих корабельних уламків у світі та допомогти краще зрозуміти морську торгівлю в Середземномор’ї за доби ранньої бронзи.
Водночас дослідження ще триває, а результати поки не опубліковані в рецензованому науковому журналі. Тому остаточний вік судна залишається предметом перевірки.
Корабель, який зник, але залишив свій вантаж
Знахідку виявив у 2024 році Гакан Оніз, доцент Університету Акденіз у турецькій Анталії. Він десятиліттями досліджує стародавні корабельні аварії вздовж цього узбережжя. Підказки місцевих мореплавців допомогли йому знайти уламки на невеликій глибині біля Кекови, на захід від Анталії.
Згодом Оніз залучив археолога, який спеціалізується на датуванні стародавньої кераміки. Саме посудини з вантажу стали головною підказкою для визначення віку судна.
За тисячоліття під водою деревина корабля не збереглася. Натомість керамічні вироби вціліли, хоча й вкрилися морськими відкладеннями та організмами. Протягом чотирьох місяців водолази діставали посудини зі скелястого схилу, де вони залишалися вмурованими серед каміння та мушель.
Дослідники порівнюють форму посуду й технологію його виготовлення з іншими археологічними знахідками. Це дає змогу оцінити не лише вік вантажу, а й приблизний час загибелі корабля.
Що могли перевозити глечики
Серед знахідок — великі керамічні посудини для зберігання й транспортування товарів. Вони мають овальну форму, пласке дно та дві ручки. Деякі прикрашені характерним горизонтальним глиняним валиком навколо найширшої частини.
Такі особливості можуть допомогти встановити, де виготовили посуд і звідки походив його вміст. За попередньою оцінкою команди, частина глечиків із характерним валиком або глина, використана для їхнього виготовлення, могла походити з Центральної долини Йордану.
Найбільша загадка — речовини, які збереглися всередині посудин. Їхні залишки досі можна побачити неозброєним оком. Однак лабораторні аналізи ще попереду, тому дослідники поки не можуть упевнено сказати, що саме перевозило судно.
Серед можливих варіантів — оливкова олія, вино або деревна смола. Усі ці продукти могли бути частиною товарообміну між громадами східного Середземномор’я.
Знахідка може розкрити давні торговельні маршрути
У третьому тисячолітті до нашої ери морська торгівля вже пов’язувала різні регіони Середземномор’я, але її масштаби та маршрути досі вивчені не повністю.
Приблизно в той самий період Стародавній Єгипет отримував через порт Бібл у сучасному Лівані кедр, метали, олії, смоли, лазурит і срібло — ресурси, яких бракувало в самому Єгипті.
Наукові дослідження також свідчать, що близько 2600 року до нашої ери єгиптяни отримували срібло, пов’язане з копальнями Лавріона на схід від сучасних Афін. Не виключено, що судна на кшталт знайденого біля Кекови були частиною ширшої мережі морських перевезень, яка поєднувала віддалені торговельні центри.
Дослідники припускають, що корабель міг шукати укриття біля островів під час шторму, але точні обставини аварії невідомі. Так само поки не встановлено, звідки й куди прямувало судно.
Узбережжя південної Туреччини відоме численними стародавніми корабельними аваріями. Якщо подальші дослідження підтвердять вік знахідки та визначать склад вантажу, вона допоможе відновити одну з ранніх сторінок історії міжнародної торгівлі — задовго до появи багатьох відомих морських маршрутів.
