• Про нас
  • Політика конфіденційності
  • Редакційна політика
  • Наші контакти
  • Платне розміщення матеріалів
  • Sitemap
  • uk Українська
    • ar العربية
    • az Azərbaycan dili
    • bg Български
    • zh-CN 简体中文
    • cs Čeština‎
    • nl Nederlands
    • en English
    • et Eesti
    • fr Français
    • de Deutsch
    • it Italiano
    • lv Latviešu valoda
    • lt Lietuvių kalba
    • pl Polski
    • pt Português
    • ru Русский
    • es Español
    • uk Українська
КИЇВWEEKLY
  • Новини Києва
  • Україна
  • Війна в Україні
  • Економіка
  • Політика
  • Світ
  • Технології
  • Спорт
Неділя, 30 Серпня, 2026
No Result
View All Result
  • Новини Києва
  • Україна
  • Війна в Україні
  • Економіка
  • Політика
  • Світ
  • Технології
  • Спорт
No Result
View All Result
КИЇВWEEKLY
No Result
View All Result
Home Технології

Вчені наблизилися до розгадки давніх спіральних отворів

30.08.2026
A A
0
10
SHARES
323
VIEWS
Share Share

Пустеля Наска в Перу відома на весь світ завдяки загадковим геогліфам — величезним лініям і фігурам, які можна повною мірою роздивитися лише з висоти. Але серед пісків цього посушливого регіону є й інша, менш відома загадка — дивні спіральні отвори, що нагадують гігантські воронки.

Їх називають пукіос (puquios), і протягом століть дослідники не могли точно пояснити, навіщо стародавні мешканці Наска створювали ці конструкції.

Тепер учені вважають, що відповідь значно практичніша, ніж можна було подумати. Пукіос виявилися частиною складної системи, яка допомагала добувати воду з-під землі та забезпечувати нею поселення посеред однієї з найсухіших територій планети.

Як люди жили там, де майже немає води

Регіон Наска має вкрай суворий клімат. Посухи тут могли тривати місяцями, а іноді й роками. Постійне землеробство та великі поселення в таких умовах здавалися справжнім викликом.

Проте археологічні знахідки свідчать, що стародавні суспільства не просто виживали в цьому середовищі — вони змогли створити тут умови для повноцінного життя. Дослідниця Роза Ласапонара з Інституту методологій аналізу довкілля в Італії разом із колегами вивчила розташування пукіос за допомогою супутникових знімків.

Картина, яка відкрилася з висоти, виявилася промовистою: багато таких споруд розташовані неподалік від стародавніх поселень. На думку дослідників, це не випадковість. Пукіос були своєрідною інженерною мережею, яка дозволяла отримувати підземну воду протягом усього року.

Стародавній водопровід під пустелею

Принцип роботи системи був напрочуд продуманим. Пукіос були пов’язані з підземними каналами та колодязями. Вода надходила з підземних водоносних горизонтів, а конструкції з каміння та водостійкої глини допомагали спрямовувати її туди, де вона була потрібна. Підземні канали могли змінювати природний рух води. У сезон дощів вони також дозволяли збирати та фільтрувати воду, яка надходила з річкових долин.

Каміння виконувало роль природного фільтра, а окремі ділянки каналів спеціально формували так, щоб зменшити швидкість потоку перед потраплянням води до резервуара. Тобто перед нами не просто колодязі, а ціла гідротехнічна система, розрахована на роботу в умовах постійного дефіциту води.

Навіщо потрібна була спіраль?

Саме форма пукіос довгий час залишалася однією з головних загадок. З поверхні ці споруди нагадують спіральні воронки або величезні кам’яні штопори. Але така форма мала цілком практичне призначення.

Спіральні шахти були пов’язані з підземними тунелями. Вони забезпечували доступ повітря до системи та сприяли циркуляції повітря всередині каналів. Це допомагало підтримувати рух води та полегшувало доступ людей до підземних ділянок для обслуговування. Фактично пукіос можна уявити як своєрідні вентиляційні шахти стародавнього підземного водопроводу.

Хто і коли їх побудував?

Тут залишається певна невизначеність. Точно визначити вік пукіос за допомогою радіовуглецевого датування складно, адже йдеться не про органічний матеріал, який можна безпосередньо датувати.

Дослідники пов’язують їх із культурою Наска, яка існувала в регіоні приблизно від 1000 року до нашої ери до 750 року нашої ери. Водночас деякі інші дослідження припускають, що найбільш активне будівництво таких систем могло припасти приблизно на середній період розвитку культури Наска — близько 500 року нашої ери.

У будь-якому разі йдеться про інженерне досягнення, яке вражає навіть за сучасними мірками. Будівництво вимагало значної кількості праці, точного планування та постійного обслуговування.

Вони працюють навіть сьогодні

Найдивовижніше те, що пукіос — не просто археологічні залишки. Частина цих систем досі функціонує. У долині Наска збереглося близько 29 активних пукіос, які й нині допомагають отримувати воду.

Це означає, що конструкції, створені багато століть тому, змогли пережити покоління людей і продовжують виконувати приблизно ту саму функцію, заради якої їх будували. Для археологів це особливо цінний приклад того, як стародавні технології можуть виявитися напрочуд довговічними.

Вода змінила пустелю

Пукіос мали значення не лише для питного водопостачання. Наявність постійного джерела води дозволила людям займатися землеробством, підтримувати поселення та використовувати землю, яка без штучного зрошення була б практично непридатною.

Фактично стародавні інженери Наска знайшли спосіб перетворити надзвичайно сухий ландшафт на територію, де могли існувати стабільні громади. Саме тому дослідники називають пукіос одним із найамбітніших гідротехнічних проєктів стародавньої Наски.

Дивовижний урок із минулого

Історія пукіос показує дещо важливе: технологічні прориви не завжди народжуються через бажання створити щось нове заради самого новаторства. Іноді їх диктує проста необхідність вижити.

Для мешканців Наска вода була питанням існування. Вони не могли змінити клімат, збільшити кількість опадів чи перенести поселення в більш сприятливий регіон. Натомість вони навчилися використовувати приховані під землею ресурси.

І зробили це настільки ефективно, що деякі їхні споруди працюють і через багато століть. Пукіос стали нагадуванням про просту закономірність, яка залишається актуальною й сьогодні: де бракує води, там з’являється потреба в інноваціях.

Саме дефіцит змушував стародавні суспільства експериментувати, будувати складні системи та по-новому дивитися на навколишнє середовище. І в цьому сенсі спіральні отвори посеред пустелі Наска — це не просто археологічна загадка, а свідчення надзвичайної винахідливості людей, які навчилися перемагати посуху без сучасних технологій.

Читайте також

Вчені знайшли докази існування величезної магматичної системи глибоко під Марсом
Технології

Вчені знайшли докази існування величезної магматичної системи глибоко під Марсом

30.08.2026
0

Марс давно вважають геологічно простішим за Землю. На Червоній планеті немає рухомих тектонічних плит, які на Землі формують гори, запускають вулканізм і постійно переробляють земну кору. Тому вчені припускали, що...

Read moreDetails
Заміна дисплея iPhone Ultra може коштувати понад $1000

Заміна дисплея iPhone Ultra може коштувати понад $1000

30.08.2026
Apple може відкласти старт передзамовлень iPhone 18 Pro

Apple може відкласти старт передзамовлень iPhone 18 Pro

30.08.2026
Глобальне потепління порушує зв’язок між двома основними океанами

Глобальне потепління порушує зв’язок між двома основними океанами

30.08.2026
Всесвіт все ще прискорюється, але ніхто не знає чому

Всесвіт все ще прискорюється, але ніхто не знає чому

29.08.2026
Next Post

Вілл Оспрей подолав важку травму заради мрії про чемпіонство

0 0 голоси
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
guest
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів

ТОП новини

  • Лазерна епіляція глибокого бікіні в Києві – комфортний шлях до гладкої шкіри

    Лазерна епіляція глибокого бікіні в Києві – комфортний шлях до гладкої шкіри

    10 shares
    Share 4 Tweet 3
  • Який вигляд має село Мила після російського удару – фоторепортаж

    10 shares
    Share 4 Tweet 3
  • Король Гокон VIII виступив із першим зверненням до народу

    10 shares
    Share 4 Tweet 3
  • Росіяни за добу вбили чотирьох жителів Донеччини, ще 11 поранили

    20 shares
    Share 8 Tweet 5
  • На Херсонщині за добу через російські атаки загинули троє людей, ще 17 поранені

    10 shares
    Share 4 Tweet 3

Останні новини

Різниця на баку – 250 грн. Скільки коштує бензин та дизель на АЗС 30 серпня

Різниця на баку – 250 грн. Скільки коштує бензин та дизель на АЗС 30 серпня

50 хвилин ago

Вілл Оспрей подолав важку травму заради мрії про чемпіонство

59 хвилин ago
Вчені наблизилися до розгадки давніх спіральних отворів

Вчені наблизилися до розгадки давніх спіральних отворів

60 хвилин ago
“Нова пошта” змінює модель зберігання, щоб вистояти під ударами РФ, – гендиректор

“Нова пошта” змінює модель зберігання, щоб вистояти під ударами РФ, – гендиректор

1 годину ago
У понеділок в Україні переважно без опадів, вдень до +30°

У понеділок в Україні переважно без опадів, вдень до +30°

1 годину ago
No Result
View All Result

Дайджест

“Нова пошта” змінює модель зберігання, щоб вистояти під ударами РФ, – гендиректор

У понеділок в Україні переважно без опадів, вдень до +30°

Атака рф на Київ 30 серпня – Danone спростувала пошкодження офісу

Атака рф на Київ – пошкоджено бізнес-центр

рф може атакувати підприємства оборонної галузі Британії

Крики і падіння під вибухами: на Київщині збільшується кількість жертв

Вибір редактора

Різниця на баку – 250 грн. Скільки коштує бензин та дизель на АЗС 30 серпня
Економіка

Різниця на баку – 250 грн. Скільки коштує бензин та дизель на АЗС 30 серпня

30.08.2026
0

Де найнижчі ціни і скільки переплачують водії? Ціни на українських АЗС станом на неділю, 30 серпня, демонструють...

Вілл Оспрей подолав важку травму заради мрії про чемпіонство

30.08.2026
Вчені наблизилися до розгадки давніх спіральних отворів

Вчені наблизилися до розгадки давніх спіральних отворів

30.08.2026
“Нова пошта” змінює модель зберігання, щоб вистояти під ударами РФ, – гендиректор

“Нова пошта” змінює модель зберігання, щоб вистояти під ударами РФ, – гендиректор

30.08.2026
У понеділок в Україні переважно без опадів, вдень до +30°

У понеділок в Україні переважно без опадів, вдень до +30°

30.08.2026
  • Про нас
  • Політика конфіденційності
  • Редакційна політика
  • Наші контакти
  • Платне розміщення матеріалів
  • Sitemap
Реклама: digestmediaholding@gmail.com

Використання будь-яких матеріалів, опублікованих на сайті, дозволяється лише за умови обов’язкового та коректного зазначення активного посилання на ресурс kyivweekly.com. Це правило поширюється на всі типи контенту — новини, аналітику, авторські статті, мультимедійні матеріали та інші публікації.

Для інтернет-видань і онлайн-платформ гіперпосилання має бути відкритим і доступним для індексації пошуковими системами. Рекомендовано розміщувати його безпосередньо в підзаголовку матеріалу або в першому абзаці тексту, щоб забезпечити коректне посилання на джерело та підвищити прозорість походження інформації.
Редакція вебсайту не завжди поділяє думки, висловлені авторами публікацій, оскільки вони можуть містити суб’єктивні оцінки чи аналітичні висновки. Водночас редакція не несе відповідальності за зміст поданих матеріалів, їхню точність чи можливі наслідки використання інформації читачами.


© 2016-2026 Останні новини Києва та України

No Result
View All Result
  • Новини Києва
  • Україна
  • Війна
  • Економіка
  • Політика
  • Світ
  • Технології

Використання будь-яких матеріалів, опублікованих на сайті, дозволяється лише за умови обов’язкового та коректного зазначення активного посилання на ресурс kyivweekly.com. Це правило поширюється на всі типи контенту — новини, аналітику, авторські статті, мультимедійні матеріали та інші публікації.

Для інтернет-видань і онлайн-платформ гіперпосилання має бути відкритим і доступним для індексації пошуковими системами. Рекомендовано розміщувати його безпосередньо в підзаголовку матеріалу або в першому абзаці тексту, щоб забезпечити коректне посилання на джерело та підвищити прозорість походження інформації.
Редакція вебсайту не завжди поділяє думки, висловлені авторами публікацій, оскільки вони можуть містити суб’єктивні оцінки чи аналітичні висновки. Водночас редакція не несе відповідальності за зміст поданих матеріалів, їхню точність чи можливі наслідки використання інформації читачами.


© 2016-2026 Останні новини Києва та України

wpDiscuz