Попри те що павуки, скорпіони та інші павукоподібні часто викликають у людей страх або відразу, саме ці істоти відіграють критично важливу роль у стабільності природних екосистем. Нове наукове дослідження показало тривожну тенденцію: переважна більшість комах і павукоподібних у Північній Америці фактично залишаються поза будь-якою системою природоохоронного контролю. Вчені попереджають — людство ризикує втратити ключові елементи біорізноманіття, навіть не усвідомлюючи масштабів проблеми.
Дослідники з Університету Массачусетсу в Амгерсті вирішили з’ясувати, наскільки добре захищені найчисельніші представники тваринного світу — комахи та павукоподібні. Робота стала особливо актуальною на тлі глобального скорочення популяцій безхребетних, яке дедалі частіше називають «апокаліпсисом комах». Результати аналізу, опубліковані у науковому журналі PNAS, виявилися несподівано тривожними: майже 90% відомих видів у регіоні взагалі не мають офіційного природоохоронного статусу.
Науковці проаналізували дані щодо понад 99 тисяч видів комах і павукоподібних, що мешкають у Північній Америці на північ від Мексики. З’ясувалося, що 88,5% із них ніколи не проходили оцінювання ризику зникнення. Іншими словами, фахівці не мають навіть базової інформації про стан більшості цих видів, їхню чисельність або загрози для існування. Такий інформаційний вакуум ускладнює створення ефективних програм захисту природи та прийняття екологічних рішень на державному рівні.
При цьому дослідження показало значний дисбаланс у природоохоронній увазі. Найчастіше вивчають водних комах, які використовуються як індикатори якості води, а також більш «привабливі» для людей групи — наприклад, метеликів чи бабок. Натомість павукоподібні практично ігноруються: у більшості американських штатів не охороняється жоден їхній вид. Така ситуація багато в чому пов’язана з людським сприйняттям — тварини, які не викликають симпатії, рідше стають об’єктами захисних програм.
Вчені також помітили соціально-економічні закономірності. Регіони, економіка яких значною мірою залежить від видобувної промисловості — гірничої справи, нафти чи газу, — рідше впроваджують заходи із захисту безхребетних. Натомість у штатах із більш екологічно орієнтованими суспільними настроями кількість захищених видів значно більша.
Дослідники наголошують, що недооцінка ролі комах і павукоподібних є серйозною помилкою. Саме вони забезпечують запилення рослин, контролюють чисельність шкідників, беруть участь у кругообігу поживних речовин та навіть слугують природними індикаторами стану довкілля. Без цих організмів стабільність екосистем — а отже, і продовольча безпека людини — опиняється під загрозою.
Як приклад успішного підходу науковці наводять охорону птахів, де об’єднання зусиль мисливців, науковців, громадських організацій та ентузіастів дозволило значно покращити ситуацію зі збереженням видів. Подібна співпраця, на їхню думку, необхідна і для захисту менш помітних, але не менш важливих мешканців планети.
Головний висновок дослідження простий: павуки та комахи — це не лише об’єкти людських страхів, а фундамент здорових екосистем. І перший крок до їхнього збереження полягає у визнанні їхньої цінності та зборі базових наукових даних. Без цього людство ризикує втратити величезну частину біорізноманіття ще до того, як зрозуміє, наскільки воно було важливим.
