Дослідники Університету Макгілла в Канаді разом із міжнародною командою науковців розробили експериментальний комп’ютер, який використовує живі бактерії для розв’язання математичних задач. Мікроорганізми рухаються мережею мікроскопічних каналів, одночасно перевіряючи різні варіанти розв’язків. Особливість системи в тому, що бактерії можуть розмножуватися безпосередньо під час обчислень, збільшуючи кількість обчислювальних агентів.
У майбутньому такий підхід потенційно може допомогти розв’язувати окремі задачі, для яких традиційним комп’ютерам потрібні величезні обчислювальні ресурси. Результати дослідження опублікували в журналі Microsystems & Nanoengineering.
Як бактерії перетворили на обчислювальні елементи
Основою розробки став мікрофлюїдний чип — пристрій із мережею крихітних каналів і розгалужень. Його виготовили з прозорого силіконового полімеру PDMS, який пропускає кисень, і закріпили на скляній основі.
Канали утворюють своєрідний лабіринт, у якому кожен можливий маршрут відповідає певному варіанту математичного розв’язку. Спеціальні розгалуження працюють як логічні елементи: в одних точках бактерії можуть обрати один із двох шляхів, що відповідає рішенню включити або не включити певне число до суми. В інших каналах потоки мікроорганізмів з’єднуються або продовжують рух за заданою схемою.
Щоб продемонструвати принцип роботи, дослідники використали класичну задачу про підмножину (Subset Sum Problem). Потрібно визначити, які комбінації заданих чисел дають певну суму. Наприклад, для чисел 2, 5, 9 і 11 та цільового значення 16 правильними варіантами будуть 5 + 11 і 2 + 5 + 9.
Коли бактерії рухаються лабіринтом, вони фізично перебирають різні комбінації. На виході кожен канал відповідає певній сумі, а автоматизований аналіз зображень допомагає визначити, якими маршрутами пройшли мікроорганізми.
Бактерії розмножуються і збільшують обчислювальну потужність
Найцікавіша особливість системи — здатність бактерій ділитися під час обчислень. На відміну від звичайних процесорів, кількість біологічних обчислювальних агентів може природно зростати без виробництва додаткових компонентів.
Дослідники перевірили дві бактерії: Escherichia coli та Vibrio natriegens. Перша слугувала повільнішою контрольною моделлю, тоді як друга за сприятливих умов здатна подвоювати популяцію приблизно кожні 9–12 хвилин.
Під час одного з експериментів, що тривав близько 26 хвилин, V. natriegens встигла пройти два цикли подвоєння популяції. Науковці безпосередньо спостерігали поділ бактерій усередині каналів, а на виході системи фіксували більше мікроорганізмів, ніж потрапило до неї спочатку.
Команда успішно розв’язала задачі Subset Sum із сімома числами. Частота помилкових поворотів на проміжних розгалуженнях становила 1,3% для E. coli і 0,3% для V. natriegens.
Також дослідники випробували більші мережі зі структурованими наборами, що містили до 200 повторюваних одиниць. Наприклад, схема для 100 одиниць кодувала 2100 можливих підмножин, але вони давали лише 101 різну суму. Це демонструє можливість масштабування фізичної мережі, але ще не доводить, що система здатна розв’язувати довільні задачі зі 100 числами.
Чи зможуть бактерії замінити звичайні комп’ютери
Поки що розробка є лише експериментальним підтвердженням концепції. Дослідники не показали, що їхня система швидша або енергоефективніша за сучасні електронні комп’ютери для практичних завдань. Такі переваги для складніших обчислень наразі частково ґрунтуються на теоретичних моделях.
Серед проблем — помилки руху бактерій, їхнє надмірне скупчення, потреба в поживних речовинах і складність виготовлення великих мереж мікроканалів.
У перспективі технологію можуть адаптувати для окремих задач оптимізації, криптографії, молекулярної біології та деяких напрямів штучного інтелекту. Науковці вже розглядають можливість створення програмованих розгалужень, тривимірних каналів і генетично модифікованих бактерій із кращими характеристиками руху та розмноження.
Головне завдання наступних етапів — з’ясувати, чи зможе система працювати зі складнішими реальними задачами, не втрачаючи керованості через постійне збільшення кількості мікроорганізмів.










