Вчені вперше змогли відновити обличчя одного з найвідоміших викопних предків людини — істоти, яку дослідники з теплом називають «Little Foot» («Маленька стопа»). Цей гомінін жив приблизно 3,67 мільйона років тому, а його скелет вважається одним із найповніших серед усіх знайдених представників ранніх предків людини. Попри це, тривалий час справжній вигляд істоти залишався загадкою: череп був сильно деформований тиском гірських порід, у яких пролежав мільйони років.
Нове дослідження під керівництвом палеоантропологині Амелі Боде з Університету Пуатьє у Франції дозволило буквально «зібрати» обличчя давнього гомініна заново — цього разу у цифровому форматі. Використовуючи сучасні технології тривимірного моделювання, науковці відновили первинну форму черепа та змогли порівняти її з іншими представниками роду Australopithecus, а також із сучасними людьми та людиноподібними мавпами.
Історія відкриття «Маленької стопи» почалася ще у 1980 році в печері Стеркфонтейн у Південній Африці. Спершу археологи знайшли лише кілька невеликих кісток гомілковостопного суглоба, які й дали знахідці її неофіційну назву. Лише у 1990-х роках дослідники зрозуміли, що решта скелета збереглася у стіні печери. Видобування решток стало справжнім випробуванням: через надзвичайно тверду породу процес тривав понад 15 років.
Хоча скам’янілість традиційно відносять до австралопітеків, визначити точний вид виявилося непросто. За мільйони років череп був сплющений і пошкоджений геологічними процесами, що ускладнювало анатомічний аналіз. Саме тому команда дослідників вирішила повернути йому початкову форму за допомогою високоточного сканування.
Череп дослідили на британському синхротроні Diamond Light Source, де виконали мікро-КТ-сканування з надзвичайною деталізацією — до 21 мікрометра. Після цього кістки й зуби віртуально відокремили від кам’яної оболонки. Модель поділили на кілька фрагментів і, подібно до складного пазла, поступово відновили їхнє правильне розташування у просторі.
Отриману реконструкцію ретельно проаналізували, визначивши ключові анатомічні точки та порівнявши форму черепа з іншими викопними зразками. Неочікувано з’ясувалося, що хоча «Little Foot» походить із південної частини Африки, за будовою його череп більше нагадує австралопітеків зі східного регіону континенту.
Особливу увагу вчені звернули на форму очних орбіт. Вони відрізняються від інших відомих зразків, що може свідчити про специфічні еволюційні адаптації. На думку дослідників, зміни могли бути пов’язані з нестабільним кліматом Пліоцену, коли ресурси їжі ставали рідкіснішими, а виживання вимагало кращих зорових здібностей для пошуку їжі або орієнтації в складному середовищі.
Втім, науковці підкреслюють: остаточні висновки робити зарано. Досі тривають дискусії щодо того, до якого саме виду належить «Маленька стопа» — не виключено, що йдеться навіть про раніше невідомий вид. Крім того, значні відмінності між самцями й самками могли заплутати класифікацію викопних решток.
Сама реконструкція також вважається попередньою, адже деякі деформації черепа неможливо повністю виправити навіть цифровими методами. Проте дослідження стало важливим кроком до розуміння того, як виглядали наші далекі предки — і як поступово формувалося людське обличчя в ході еволюції.
Робота, опублікована в журналі Comptes Rendus Palevol, відкриває нові можливості для відтворення зовнішності істот, що жили мільйони років тому, наближаючи нас до відповіді на одне з найдавніших питань науки: ким були ті, з кого почалася історія людства.
