Астрономи виявили переконливі ознаки існування незвичайного космічного об’єкта, який може стати першим підтвердженим природним супутником за межами Сонячної системи. Потенційний екзомісяць розташований у системі CD-35 2722 і, на відміну від супутників, які ми знаємо, обертається не навколо планети, а навколо коричневого карлика.
Якщо відкриття підтвердиться, воно може ускладнити звичну класифікацію небесних тіл. Річ у тім, що маса об’єкта щонайменше порівнянна з масою Юпітера, а це робить його схожим на планету, хоча за характером орбіти він може вважатися супутником.
Незвичайна система на межі між планетами та зорями
У центрі системи CD-35 2722 розташована зоря, маса якої становить приблизно половину маси Сонця. Навколо неї обертається коричневий карлик — об’єкт, який масивніший за планету, але зазвичай не має достатньої маси для підтримання стабільного термоядерного синтезу водню, характерного для звичайних зір.
Саме навколо цього коричневого карлика, за даними дослідників, рухається можливий супутник. Його маса становить щонайменше одну масу Юпітера, тоді як маса коричневого карлика перевищує 30 мас Юпітера.
Таке співвідношення робить систему особливо цікавою. Потенційний супутник настільки масивний, що за деякими підходами його можна було б класифікувати як планету. Однак він не обертається безпосередньо навколо зорі, а рухається навколо іншого масивного тіла.
Кевін Гой, провідний автор дослідження та учасник наукової роботи в Чилі, зазначає, що звичні поняття «планета» і «місяць» погано описують таку конфігурацію. Дослідники використовують термін «екзосупутник» — природний супутник за межами Сонячної системи.
Як учені виявили можливий екзомісяць
Команда дослідників використала спектрограф CRIRES+, встановлений на Дуже великому телескопі Європейської південної обсерваторії (ESO). Для пошуку супутника астрономи застосували метод радіальних швидкостей, який допоміг свого часу відкрити першу екзопланету біля зорі, подібної до Сонця.
Метод ґрунтується на вимірюванні крихітних змін руху небесного тіла. Коли два об’єкти обертаються навколо спільного центру мас, гравітація змушує рухатися обидва. Навіть якщо один із них значно менший, його вплив може залишати помітний слід у русі більш масивного компаньйона.
У випадку CD-35 2722 дослідники зафіксували зміни руху коричневого карлика, які можуть свідчити про присутність додаткового масивного тіла на орбіті. Однак це поки що не остаточне підтвердження відкриття. Астрономи й раніше знаходили кандидатів на екзомісяці, але жоден із них досі не отримав загальновизнаного статусу підтвердженого природного супутника за межами нашої системи.
Чому це відкриття важливе для астрономії
Пошук екзомісяців залишається складним завданням навіть після відкриття тисяч екзопланет. Супутники набагато важче виявити через їхні розміри, слабкий сигнал і вплив інших тіл у системі.
На початку 2026 року інша дослідницька група повідомила про можливі ознаки супутника в системі HD 206893. Спостереження за допомогою інтерферометра Дуже великого телескопа ESO вказували на наявність можливого компаньйона, але також не дали остаточного підтвердження.
Новий кандидат у системі CD-35 2722 додає ще один перспективний об’єкт до пошуків і водночас порушує питання про те, як саме класифікувати масивні супутники. Якщо тіло за масою нагадує планету, але обертається навколо коричневого карлика, межа між цими категоріями стає менш очевидною.
У майбутньому пошук таких об’єктів може прискоритися завдяки Надзвичайно великому телескопу ESO (ELT), який матиме головне дзеркало діаметром 39 метрів. Його можливості дадуть змогу досліджувати слабші сигнали й шукати супутники, недоступні сучасним інструментам.
Поки що астрономи говорять про першого перспективного кандидата на екзосупутник, а не про остаточно підтверджене відкриття. Подальші спостереження мають показати, чи справді незвичайне тіло в системі CD-35 2722 є гігантським супутником і чи існують подібні об’єкти в інших зоряних системах.
