Чорнобильську зону захоплює рослина-чужинець: протидіяти їй можуть дикі корови.
У Чорнобильському заповіднику стрімко поширюється золотушник канадський — чужорідна рослина, яка може витісняти місцеві види. У 2026 році великі осередки золотушника виявили у західній частині заповідника. Проблема в тому, що одночасно на відкритих територіях активно розростається ще одна рослина — куничник наземний. Він є місцевим видом, але також може утворювати густі зарості та витісняти інші трави. Про це повідомили у Чорнобильському заповіднику.
Чим небезпечні зарості
На територіях, де золотушник і куничник стають домінуючими, залишається менше різноманітної лучної рослинності. Для диких копитних це означає менше якісного корму.
Особливо це стосується золотушника — його тварини практично не їдять. Куничник навесні ще може бути кормом, але згодом стає жорстким і менш придатним для поїдання. Через це виникає парадокс: рослинності багато, але хорошого корму для тварин мало.
Є й інша проблема — пожежі. Восени зарості висихають, утворюючи велику кількість сухої рослинної маси, яка може стати додатковим паливом для вогню.
"Сьогодні головне завдання – не лише зафіксувати факт масового поширення золотушника, а зрозуміти механізми цього процесу та своєчасно визначити території, де ще можливо зберегти або відновити лучні екосистеми. Для Чорнобильського заповідника це питання виходить далеко за межі ботаніки", – повідомили у Чорнобильському заповіднику.
Чому золотушник поширюється
Найчастіше його знаходять на відкритих і порушених територіях:
- колишніх полях;
- пасовищах і сіножатях;
- перелогах;
- згарищах;
- уздовж ліній електропередач;
- окремих ділянках заплави річки Уж.
Після аварії на ЧАЕС багато сільськогосподарських земель перестали використовувати. Зникли регулярний випас худоби та сінокосіння, які раніше стримували поширення окремих рослин.
Додатково ситуацію змінила війна. Рух військової техніки, будівництво фортифікацій та інші роботи порушують ґрунт і створюють нові відкриті ділянки, де чужорідним рослинам легше закріпитися.
Чи можуть допомогти корови
Один із можливих способів стримати зарості — збільшити вплив великих травоїдних. Здичавілі корови або інші великі копитні можуть не лише поїдати рослинність, а й витоптувати густі зарості. Так вони створюють невеликі відкриті ділянки, де можуть знову з’являтися м’які кормові трави.
Серед можливих природоохоронних заходів також розглядають:
- локальне сінокосіння;
- відновлення луків;
- контроль поширення золотушника до утворення насіння;
- відновлення природного рівня зволоження територій.
Водночас ці методи потребують додаткових досліджень.
Що робитимуть далі
Наразі точно визначити масштаби поширення золотушника складно, адже частина території заповідника важкодоступна. Фахівцям необхідно провести детальні обстеження, нанести осередки рослини на карту та з’ясувати, наскільки швидко вони поширюються.
Для Чорнобильської зони це важливо не лише через сам золотушник. Зміна рослинності може впливати на корм для диких тварин, біорізноманіття та пожежну безпеку.
Тож поки вчені шукають найкращий спосіб стримати рослину-чужинця, одним із несподіваних союзників у цій справі можуть стати великі травоїдні — зокрема здичавілі корови.
Ще не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua"? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.
Джерело: 44.ua
