На Подолі у Києві, біля Києво-Могилянської академії, медійники зібрались, щоб згадати Георгія Гонгадзе та всіх вбитих колег.
За кілька кроків від могили Георгія Гонгадзе, біля церкви Миколи Набережного в Іллінському сквері, сьогодні зібрались ті, хто знав вбитого 23 роки тому журналіста, або хотів вшанувати його пам’ять.
Вшанування пам’яті вбитих журналістів у день 23 роковин зникнення та вбивства Георгія Гонгадзе.
Вбивство Гонгадзе сколихнуло суспільство і призвело до акцій протестів, які отримали назву «Україна без Кучми», нагадала Мирослава Барчук, віце-президентка українського Пен, про ланцюгову реакцію, що виникла після трагедії з журналістом.
Світлини Георгія Гонгадзе в руках у тих, хто прийшов вранці 16 вересня в Іллінський сквер.
«З тих протестів початку 2000-х виросли два українські Майдани: Помаранчева революція та Революція Гідності. Історія життя та трагічної смерті Георгія Гонгадзе дає важливий урок для всіх нас», — сказала під час виступу Мирослава Барчук.
Мирослава Барчук (крайня праворуч) розповіла власні спогади про Георгія Гонгадзе.
У тих, хто знав Георгія та спілкувався з ним, залишились спогади про людину й журналіста, який ставив запитання та писав матеріали, на які у ті часи мало хто міг зважитись.
Він незмінно представлявся «Георгій Гонгадзе, громадянин України, журналіст» і вже саме це примушувало напружуватись міністрів, чиновників та депутатів. Його бажання і вміння бути вільним у житті й в професії перевершували все.
Тетяна Терен, виконавча директорка Українського ПЕН, на могилі Георгія Гонгадзе.
Після зникнення Георгія 16 вересня 2000 року було відчуття біди й всі страшні знахідки, які відкривались потім, лише підтверджували найстрашніші здогадки про долю журналіста-розслідувача.
Під час вшанування пам’яті Георгія Гонгадзе, сьогодні у Києві лунав сигнал «повітряної тривоги». Він вже став звичним для українців за півтора року повномасштабної війни.
І все ж нині виття сирени набуло більшого змісту — якраз у цей момент на вшануванні пам’яті Гонгадзе говорили про те, що країна втратила з 24 лютого 2022 року 66 медійників, 10 з них загинули під час виконання своїх службових обов’язків.
Катерина Дячук, експертка ІМІ, розповіла про вбитих на великій війні представників ЗМІ.
Катерина Дячук — експертка Інституту масової інформації з моніторингу свободи слова, нагадала, що вбиті журналісти загинули часто від цілеспрямованих обстрілів військами рф. Журналісти фіксують воєнні злочини й росія їх вбиває за це. Журналіст УНІАН Дмитро Хилюк викрадений та вивезений рф в час окупації Димера на Київщині.
«росія має понести відповідальність і за вбивство Макса Лєвіна, бо його вбили, знаючи, що він — журналіст», — зазначила Катерина.
Під час акції відбулось відкриття фотовиставки The War Is Not Over Yet про злочини Росії проти медіа та журналістів в Україні після 24 лютого 2022 року. Виставка є пересувною і її показують у різних містах України. Світлин журналістів, яких вбила війна стає все більше.
Хрест на могилі Георгія Гонгадзе.
Могила Георгі Гонгадзе.
Тетяна Терен — виконавча директорка Українського ПЕН, розповіла, що виставка експонується вдесяте. Її вперше показали у березні 2022 року у Львові, звідки мовили іноземні журналісти. Це було нагадуванням міжнародній спільноті про те війна триває і відбирає життя.
«Кількість загиблих постійно зростає. Якщо ви поглянете на цю виставку, то ви побачите, що ми її повністю переробили весною Але лише за це літо загинуло ще 5 журналістів. Але ця виставка не про статистику, а про горе, яке переживають рідні та близькі загиблих», — заявила Тетяна Терен.
Пересувна виставка «Війна ще не закінчилась», яка розповідає про вбитих росією медійників.
Справа Георгія Гонгадзе досі повністю не розкрита, його поховали лише у 2016, його вбивці покарані. Але учасники вшанування пам’яті сьогодні заявили, що обов’язок ЗМІ зробити так, щоб справи всіх вбитих журналістів були розкритими, а їх вбивці — понесли відповідальність.
Читайте також за темою:
“Розстріляна свобода слова: у Києві відкрили виставку, присвячену загиблим журналістам». За час повномасштабної війни зафіксовані понад 500 злочинів російських окупантів проти журналістів та медіа в Україні.
