Для розвитку книговидання і підтримки читання Україні треба 100 мільйонів євро щороку, зазначили в Українському інституті книги.
У Києві 25 травня в Укрінформі пройшла міжнародна конференція «Читання задля демократії». Учасники заходу обговорили вплив читання на всі сфери життя суспільства, а також можливі шляхи поширення читання як життєвої практики серед українців.
Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко підтвердив, що ситуація в Україні з читанням книг під час війни надзвичайно загострилася.
«Надто замала кількість виданих книжок на душу населення, а показники кількості населення, що читає, стрімко падають. Читання поступається споживанню „швидкої“ інформації із соціальних мереж, доступному відеоконтенту і телебаченню. Від якості того, що читають люди, родини, залежить сьогоднішнє та майбутнє кожної нації», — заявив Олександр Ткаченко.
Олександр Ткаченко. Фото: Укрінформ
Нині Україна активно працює над стратегією відновлення галузі культури, де високе місце посідають сфера бібліотек та книговидання. Йдеться про ухвалену урядом Стратегію розвитку читання на 2023-2032 роки, яку розробило МКІП. Вона має об’єднати українців, зробити читання усвідомлено обраним дозвіллям та способом саморозвитку.
Про нинішню ситуацію в Україні з рівнем читання та головні цілі урядовою Стратегією детальніше розповіла директорка державної установи «Український інститут книги» Олександра Коваль.
За її словами, нині в Україні нараховують 560 видавництв і лише 250 з них активні. До війни по всій Україні працювало лише 200 книгарень. Тобто, ми мали 1 книгу на 200 тисяч населення, тоді як в Європі цей показник становив 1 книгарню на 20 тисяч населення. Після 24 лютого 2022 року кількість таких книгарень зменшилася більше ніж на чверть.
Олександра Коваль. Фото: Укрінформ
Складна ситуація і з бібліотеками. Зараз в Україні налічується 12 тисяч публічних бібліотек, але, скільки з них активні, сказати складно, зазначила Коваль. Приблизно півтисячі з них були або повністю зруйновані, або пошкоджені під час війни.
«Якщо ж говорити про поповнення бібліотечних фондів, то тут ситуація теж дуже негативна. У цілому в бібліотеках зараз зберігається 160 млн примірників книжок. Але 52% з них — це книжки, видані до 1991 року. Загалом поповнення українськими книжками бібліотек в рік складає 0,3%», — наголосила директора УІК.
Олександра Коваль вважає, що на низький рівень читання в Україні вплинуло і зменшення обсягів книговидання.
«З 2021 по 2022 роки кількість назв книжок зменшилась з 21 тисячі до 9700, а кількість накладів — з 45 млн примірників до 11,6 млн», — сказала вона.
Що стосується роздрібних книжкових продажів, то у 2021 році їх сума становила 50,7 мільйона євро, що у 10 разів менше, ніж в Польщі.
До кінця 2022 року вона збільшилася до 57 мільйонів євро, але завдяки державній допомозі, яку отримали українці під час епідемії коронавірусу на різні культурні цілі.
За даними Олександри Коваль, нині в Україні лише 8% дорослих і 13% дітей читають книжки кожного дня.
«27% дорослих читають одну книжку на рік. 30% дорослих купують щонайменше одну друковану книжку на рік. Тобто 10-12 млн книжок на рік купують українці. І це дуже мало», — додала вона.
Директора УІК вважає, що головні причини, які гальмують розвиток читання в Україні — це утруднений доступ читачів до книжок і низький рівень мотивації до читання. Тому основні напрямки урядової Стратегії зосереджені саме на цих питаннях.
Основний напрямок Стратегії — розвиток всієї книжкової екосистеми, починаючи від авторів, дистриб’юторів, бібліотек. Другий напрямок — це розвиток навичок читання усіх вікових категорій, насамперед це стосується дітей, підлітків і соціально незахищених верств населення.
Для цього треба на 100% інформатизувати бібліотеки та у 10 разів збільшити поповнення фондів українських бібліотек, уточнила Олександра Коваль. Також потрібно відновити та реставрувати бібліотеки, які постраждали від війни. Для реалізації цих планів Україна потребує підтримки, особливо, з-за кордону.
«Ця урядова Стратегія передбачає дуже великі та водночас вкрай необхідні плани та заходи. Ми розуміємо, що український бюджет собі цього дозволити не може в нинішній ситуації. На цілі, визначені у Стратегії, нам потрібно 100 млн євро на рік. Тому чи житиме, чи ні українська книга, це залежить від міжнародної спільноти, до якої ми звертаємось із проханням про допомогу», — наголосила Олександра Коваль.
Президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін також заявив про необхідність підтримки книговидавничої галузі в Україні.
Олександр Афонін. Фото: Укрінформ
Він додав, що українським книговидавцям дуже допомагають колеги з інших країн шляхом надання грантів, збору коштів на проведення заходів на тему книговиробництва. Але без належного фінансування не всі плани можна втілити у життя, наголосив Афонін.
Також з 25 по 28 травня в Польщі проходить Варшавський ярмарок — один один із найбільших щорічних книжкових форумів у Центральній Європі, який відвідують близько 90 тисяч гостей. У заході беруть участь видавництва з Польщі, України, Франції, Іспанії, Німеччини, Бельгії, Великої Британії, Румунії, Норвегії, Індії, а також незалежні білоруські видавці.
Нині Департамент суспільних комунікацій КМДА запускає «книжкові експреси». Першим маршрутом став напрямок Київ-Гіссен. Далі сучасні видання поїдуть до Дюссельдорфа та ще низка міст.
Приносити книги можна до VcentriHUB Шевченківського району (вул. Володимирська 51-Б), Оболонського (просп. Оболонський, 22-А) та Голосіївського (вул. Велика Китаївська, 83).
