26 квітня 1986 року — день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. До Дня пам’яті Чорнобиля згадуємо події, пов’язані з радянським «мирним атомом».
За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. 10 днів — з 26 квітня до 6 травня — тривав викид радіоактивних речовин з пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів.
Чорнобильська АЕС підпорядковувалася москві. 25 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС мали експериментально зупинити четвертий енергоблок, щоб вивчити можливості використання інерції турбогенератора в разі втрати електроживлення. Попри те, що технічні обставини не відповідали плану випробування, його не скасували. Рішення приймали в москві.
«Мирний радянський атом». Фото: Олексій Самсонов
Під час експерименту на 4-му реакторі сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу, реактор повністю зруйнувався. Спалахнуло понад 30 вогнищ пожежі. Основні погасили через годину, а повністю ліквідували загоряння до 5-ї ранку 26 квітня.
За словами Анатолія Демського, колишнього завідувача сектору відділу безпеки атомних станцій УРСР, аварії на ЧАЕС не можна було запобігти, вона була запрограмована в самій ідеології конструкції реактора, який мав працювати при відключених системах безпеки.
Він назвав причини, що призвели до аварії, серед яких і політичні, адже КПРС хотіла більше електроенергії продавати за кордон, виробляти радіоактивні елементи для ядерної зброї. Про це Демський сказав на брифінгу в Українському кризовому медіацентрі.
Руїни Прип’яті. Фото: Олексій Самсонов
Розуміючи, що екологічна катастрофа такого масштабу матиме негативні наслідки для комуністичного режиму, керівництво СРСР обрало курс на її замовчування. Уся інформація про Чорнобильську катастрофу одразу опинилася під ідеологічним контролем КПРС і КДБ.
27 квітня, о 23:00 данська лабораторія ядерних досліджень зафіксувала на Чорнобильському атомному реакторі аварію категорії МПА (Максимальна проєктна аварія).
Тоді ж різке зростання радіаційного фону зареєстрували й у Швеції. Наступного дня шведська влада мала дані про джерело забруднення і звернулася до Москви із вимогою надати пояснення. При цьому, шведи вивели заради безпеки зі своєї атомної станції, що знаходилася за тисячі кілометрів від Чорнобиля, 600 осіб персоналу! Такий факт навів Ігор Кулик, директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті на брифінгу в УКМЦ.
АВАРІЯ НА ЧАЕС — ЦЕ 500 ТИСЯЧ ПОМЕРЛИХ ВІД РАДІАЦІЇ ЛЮДЕЙ
За даними Українського інституту національної пам’яті, що спираються на оцінки незалежних експертів, 500 тисяч людей померли від радіації. 8,5 мільйонів жителів України, та сусідніх країн найближчими днями після аварії отримали значні дози опромінення.
За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. 2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами.
ПЕРШІ ПОСТРАЖДАЛІ ПІСЛЯ КАТАСТРОФИ НА СТАНЦІЇ: РОЗПОВІДЬ МЕДИКА
У інтерв’ю «Вечірньому Києву» фельдшерка з Прип’яті Людмила Джулай розповіла про перших постраждалих від аварії на ЧАЕС.
За словами жінки, люди були багряного кольору — наче сильно обгоріли на пляжі. Перших уражених «швидкі» привезли ще вночі. Зокрема, Володимира Шашенка одразу поклали до реанімації. Під час вибуху він отримав чисельні травми, перелом хребта та страшні опіки від радіоактивної пари. Потік уражених радіацією пожежників і співробітників станції був величезним.
Жодних засобів захисту не було. Людмила Джулай згадує, що таблетки з йодом отримала тільки увечері 26 квітня разом з усіма жителями Прип’яті. Пігулки розносили по квартирах. Опромінений одяг, взуття, білизну, пожежні каски та брезентові роби постраждалих медики збирали до купи та голими руками відносили у підвал. Всі ці радіоактивні речі й досі там «фонять». (Кілька років тому вхід до підвалу прип’ятської лікарні засипали піском, щоб уберегти шукачів радіаційних пригод від небезпечних артефактів, — ред.)
У руїни будинку культури у Прип’яті. Фото: Олексій Самсонов
НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС СТАЛОСЯ МАЙЖЕ 40 АВАРІЙ
За інформацією Ігоря Кулика, всього аварій на станцій було 37. Перші аварії на ЧАЕС сталися ще в 1978–1979 роках, відразу після запуску першого енергоблоку. Були також витоки радіації у 1982, 1983, 1984 роках. В архіві Комітету державної безпеки (КДБ) містяться документи про спорудження Чорнобильської атомної електростанції, її запуск у кінці 1970-х років, аварію та ліквідацію її наслідків. Документи доводять, що від самого початку спорудження цієї атомної електростанції було безліч порушень і крадіжок, будівельно-монтажні роботи виконувалися неякісно, технологічна дисципліна порушувалася. Все це врешті-решт призвело до аварії.
Тільки від 1983 по 1985 роки на станції сталося п’ять аварій і 63 відмови обладнання. Останній подібний інцидент перед великою аварією стався в лютому 1986 року.
«У 1986 році на ЧАЕС було дві аварії: перший витік радіації стався у лютому, але про це відомо було лише КДБ. Багато документів свідчить про те, що на станції відбувається багато порушень. Ще в грудні 1976 року підрозділ КДБ Прип’яті зафіксував постійні факти порушення при будівництві, крадіжка матеріалів, що керівники будівництва свідомо йдуть на порушення, щоб встигнути здати об’єкт до чергової комуністичної дати. Це притаманно тоталітарним режимам, де система важливіша за життя та безпеку людей», — сказав Кулик.
Він також наголосив, що Чорнобильська катастрофа стала одним із каталізаторів розпаду СРСР. Приховування владою правди про факт катастрофи та її наслідки, брак інформації про заходи безпеки і недостатня допомога потерпілим похитнули віру в цінності комуністичної ідеї навіть у найбільш лояльних її прихильників.
УКРАЇНА САМОТУЖКИ ДОЛАЛА НАСЛІДКИ АВАРІЇ НА ЧАЕС 37 РОКІВ
У Державному агентстві України з управління зоною відчуження розповіли про те, що було зроблено за ці роки, що відділяють нас від страшної аварії.
Україна своїм коштом та за сприяння міжнародних партнерів понад три десятиліття долала наслідки ядерної аварії й досягла значних успіхів у реалізації міжнародних проєктів із зняття ЧАЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.
Будівництво конфайнменту. Фото: Борис Корпусенко
За цей час там побудували та експлуатують новий безпечний конфайнмент («арку» — надскладний інженерний об’єкт) над об’єктом «Укриття». Також ввели в експлуатацію сховище відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської АЕС, завершили будівництво та передали в експлуатацію об’єкти промислового комплексу поводження з твердими радіоактивними відходами; ввели в експлуатацію та експлуатується завод з переробки рідких радіоактивних відходів. У 2016 році створили Чорнобильський Радіаційно-екологічний біосферний заповідник.
НОВА МОСКОВИТСЬКА НАВАЛА У ЧОРНОБИЛЬСЬКУ ЗОНУ
4 квітня 2023 року — річниця деокупації Чорнобильської зони. О 5 ранку 24 лютого 2022 року Чорнобильська зона здригнулася від залпів агресора по прикордонних та митних пунктах пропуску. До 11 години територія зони була зайнята окупантами, о 17 годині російські військові зайняли територію Іванківського району Київської області.
Міни та снаряди окупантів, знайдені в зоні ЧАЕС. Фото: Олексій Самсонов
Керівник Держагентвства з управління зоною відчуження (ДАЗВ) Євген Крамаренко розповів «Вечірньому Києву», що коли вони дісталися до зони після деокупації, побачили зруйнований КПП «Дитятки», зруйновані мости, пошкоджені будівлі, офіси, сліди від викраденого обладнання й знищене майно. Автобаза Північної Пущі була порожня, з неї викрадена пожежна техніка для гасіння лісових пожеж у зоні. Адмінбудівля ЧАЕС залишилася частково не ушкодженою тому, що там базувалося керівництво окупантів й там утримувався український персонал, що обслуговував станцію.
Українські фахівці перебували в заручниках 35 днів, адже його не міняли. У окремій кімнаті утримували в полоні 169 нацгвардійців, що охороняли станцію. Їх закрили в протирадіаційному бункері і 35 днів звідти не випускали. В останній день їх вивезли у полон до російської федерації. На жаль, нині доля більшості з них не відома.
За словами Крамаренка, рашисти почали грабувати все навколо в останні дні, коли виїхало їхнє керівництво, а солдати лазили по приміщеннях, розтягаючи чайники, кавоварки, оргтехніку. Все що могли взяти з собою, навіть зразки радіоактивних речовин з лабораторії.
Чорнобильський ліс після рашистів. Фото: Кирило Степанець
Керівник ДАЗВ говорить, що тоді особливо вразили розриття ґрунту в місці, де знаходиться пункт тимчасової локалізації радіоактивних відходів, що знаходяться в Рудому лісі. Це дуже небезпечне місце.
«Коли ми побачили ті окопи, то були вражені ставленням до солдатів з боку російських командирів. Адже за місяць, який вони прожили там, солдати точно будуть, і скоріш за все — швидко — помирати, або повільно. Це найбільш небезпечне опромінення, яке вони змогли дістати у зоні ЧАЕС — опромінення з пилом, що попало в організм через дихальні шляхи», — говорить Крамаренко.
На щастя, основні радіаційні об’єкти у зоні ЧАЕС залишилися не ушкодженими. Серед них — Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива та об’єкт «Укриття». У квітні 2022 року у Чорнобилі відновили стандарти безпеки сховищ ядерного палива.
«Вечірній Київ»: «Свідки аварії в Чорнобилі пригадують, як ця катастрофа нищила людські життя.
Після деокупації Чорнобильської зони там побували столичні дослідники, які стверджували, що ліс смердить окупантами.
