Недавно Київрада проголосувала за утворення Департаменту захисту довкілля та адаптації до змін клімату. Раніше всі передбачені законом функції по захисту довкілля виконувало Управління екології та природних ресурсів. Пояснюємо, з чим пов’язані такі зміни й розповідаємо, що відбувається з кліматом у місті останні роки.
Про це ми говоримо з директором Департаменту довкілля та адаптації до змін клімату (колишнього Управління екології та природних ресурсів) Олександром Возним.
— Скажіть, будь ласка, Київ — це єдине місто обласного рівня в Україні, яке в своєму складі мало не департамент, а управління, яке відповідало за захист довкілля?
Олександр Возний
— Так, але нині відбулися зміни. Це говорить про увагу до напрямку й про функції, які виконує наш підрозділ, — пояснює Олександр Возний.
Він говорить, що Управління екології за своїм функціоналом по суті й було департаментом, реалізовувало державну політику в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами, заповідної справи, а також виконувало дозвільні функції та функції органу, відповідального за моніторинг якості атмосферного повітря.
— Новою назвою ми хочемо підкреслити особливу увагу до екологічних проблем, а також акцентувати на системній роботі над новою для нас темою — адаптацією до змін клімату. Як і раніше, ми займатимемося моніторингом якості атмосферного повітря і в майбутнього плануємо здійснювати комплексний моніторинг довкілля. Сюди входитиме моніторинг повітря, води, біорізноманіття. Тобто наша мета — забезпечити прозорий моніторинг екосистеми столиці, щоб кияни мали достовірну інформацію про навколишнє середовище.
Важливий напрямок, над яким столичне Управління екології першим в Україні почало працювати системно — це адаптація до змін клімату.
Через зміни клімату влітку можуть почастішати періоди посухи та спеки. Ілюстративне фото: Борис Корпусенко
Олександр Возний підкреслює, що фактично зміна клімату — це загальносвітова проблема, а кліматична криза не є проблемою однієї країни.
Якщо до доіндустріального періоду у нас відбувалося підвищення температури на 1 градус за 1000 років, то востаннє така зміна відбулася усього за сторіччя. Основа причина стрімких змін — людська діяльність.
За прогнозами науковців до 2100 року температура на планеті може підвищитися на 2 — 7 градусів від рівня доіндустріального періоду — залежно від напрямку розвитку економіки, який обере світова спільнота. Найгірший сценарій — це серйозні проблеми із доступом до питної води, падіння врожайності, зникнення деяких видів тварин та рослин, негативний вплив на здоров’я людини.
— Що відбувається з кліматом Києва зараз?
— У Києві за останні 140 років середньодобова температура вже виросла на понад 2 градуси. З точки зору загальносвітової зміни клімату це багато, оскільки ці 2 градуси досить серйозно впливають на навколишнє середовище. Зима 2022- 2023 року у нас увійшла до вісімки найтепліших зим за останні 100 років. Загалом у 2022 році було зафіксовано 15 температурних рекордів. При тому їх найбільше було у січні та у серпні, коли температура піднімалася вище норми досить суттєво. Загалом 2022 рук посів сьому сходинку в рейтингу найтепліших з 1881 року, коли почалися спостереження. Середньорічна температура у столиці становила +9,7 градуси, що на 0,7 вище за кліматичну норму.
— Ми говоримо про вплив перегрітого центру міста й мікрорайонів щільної забудови на стан всього мегаполісу?
— Ми не говоримо про окремі райони — а про все місто, й навіть про агломерацію. Чим більше поверхонь у містах та містечках, які можуть нагріватися — бетон, асфальт — тим гірше. Охолодженню й регулюванню температури сприяють зелені зони й водні об’єкти. І нашою задачею є їх охорона та збільшення, якщо йдеться про парки та сквери.
Говорячи про кліматичну кризу, хочу зазначити, що ще до початку широкомасштабного вторгнення росії, ми почали працювати над програмою адаптації міста до змін клімату. Тоді ж ми отримали данні від українських науковців-кліматологів стосовно їх прогнозу змін до 2050 року.
Дощі о теплій порі року можуть стати рідкістю. Ілюстративне фото: Борис Корпусенко
— Поясніть, будь ласка, що з’ясували науковці?
— Щоб було зрозуміло: південь країни у нас був набагато тепліший ніж її центральна частина. Але до 2050 року ми матимемо в середині країни таку ж саму температуру, як сьогодні на півдні. Відповідно це вплине на рослини, на тварин, комах, на водні об’єкти — на наявність води й її випаровування. За прогнозами вчених, у нашому місті стане більш спекотно, й спека негативно вплине на все живе у місті.
— В які терміни треба діяти, щоб пом’якшити процес зміни клімату у Києві?
— Адаптація до змін клімату — складний процес, і активно діяти потрібно вже зараз. Із простих речей — збільшувати кількість і площу зелених насаджень. Це працює на утримання води у ґрунті й охолодження міста. Нині Київ активно в цьому напрямку рухається. Місто висаджує велику кількість дерев, кущів, продовжує щорічно збільшувати зелені зони.
Зрозуміло й те, що потрібно знижувати викиди СО2 в атмосферу, щоб знизити парниковий ефект. Це важливо не тільки для міста, а й всіх країн планети. Паризька угода говорить, що всі уряди країн повинні ставити амбітні плани по скороченню викидів вуглецю в атмосферу. Це глобальна проблема, а отже потрібен глобальний підхід.
Нагадаю, що Паризька кліматична угода прийшла на зміну Кіотському протоколу, але завдання тепер стоять більш потужні. Всі країни, які підписали кліматичну угоду, а їх понад 180, зобов’язані дотримуватися плану по скороченню викидів парникових газів в атмосферу — це вуглець та метан.
Якщо метан на території Києва найбільше виділяється на полігоні побутових відходів №5, який знаходиться у стані рекультивації і влаштування системи збору біогазу, то зараз нам потрібно активно працювати над скороченням викидів вуглецю від транспорту з двигунами внутрішнього згорання.
Після війни місто буде активно масштабувати процес заміни авто- на електротранспорт, стимулювати людей користуватися комунальним транспортом, велосипедами. За взірець беремо, наприклад, Швецію, що визнається країною №1 у світі в розвитку екологічних проектів. Переймаємо їх досвід.
— Розкажіть, будь ласка, про створення Програми адаптації до змін клімату…
— Плануємо поновити роботу над цією програмою й зараз шукаємо технічну допомогу від міжнародних партнерів в її написанні. Звичайно ж, презентуємо її киянам. Проблема в тому, що ніхто такі програми в Україні не робив, а те, що почали робити, є не дуже репрезентативним для столиці. Адже у Києві існує дуже великий антропогенний вплив на довкілля. Це особливість міста.
— Нагадаймо киянам, які перші «малі» кроки вже робить столиця щодо пом’якшення впливу змін клімату й до чого можуть долучитися містяни.
— Сьогодні ми вже згадували про важливість озеленення. За останні два роки в Києві ми висадили понад 17 тисяч дерев та близько 145 тисяч кущів. Маємо не менш амбітні плани і на цей рік. Також цієї весни ми запустили програму з висадження у місті луків, які позитивно впливають на розвиток біорізноманіття і не потребують особливо догляду. Минулого року стартувала програма вертикального озеленення «Місто зелених стін» з висадження в’юнкого винограду Вічі. В цій програмі можуть взяти участь всі кияни — висадити під стінами будинків цю швидкозростаючу рослину. Нагадаю, що вертикальне озеленення зменшує температуру поверхонь та тепловіддачу в атмосферу. Ці маленькі кроки мають стати масштабними й в загальному дати гарний результат разом з глобальними кроками.
***
Взимку 2021 року вчені провели математичний аналіз й презентували разом з містом дослідження «Оцінка вразливості міста Києва до зміни клімату». Наслідки глобального потепління для міста прогнозуються невтішні: зимові від’ємні температури стануть рідкістю й триватимуть не більше 14 днів на рік, взимку постійно йтимуть дощі та мокрий сніг, що не сприятиме наповненості річок та озер водою, накопиченню ґрунтами вологи, що призведе до посух.
«Вечірній Київ» повідомляв про те, як слідкують за якістю повітря, обліковують водойми, створюють заповідники. В останні роки у столиці масово висаджують «екологічні» рослини, а також створюватимуть терапевтичні території та сади.
