Новий простір допоможе студентам та викладачам університету, а також освітянам Києва опанувати сучасні цифрові технології та використовувати їх у навчанні дітей.
Цього тижня в Київському університеті імені Бориса Грінченка презентували сучасний цифровий хаб із чотирма інноваційними просторами.
Проєкт став одним з переможців Громадського бюджету. Фото авторки
Цифровий хаб оснащений сучасним обладнанням, що розширює можливості навчання. Фото авторки
Ідея створити хаб в університеті виникла ще 2021 року. Проєкт «Цифровий хаб Київського університету імені Бориса Грінченка» (№ 597) увійшов до Переліку проєктів-переможців Громадського бюджету і мав отримати фінансування у 2022 році. Однак війна перекреслила ці плани.
Проректор університету Олександр Турунцев. Фото: Університет Грінченка
«Ми чудово розуміли, що не отримаємо ці кошти, бо треба було все на фронт, на Перемогу. Університет на початку війни відправив майже 2 мільйони гривень на допомогу ЗСУ, — зазначив проректор університету Олександр Турунцев. — Завдяки ректорату і благодійному фонду Бориса Грінченка ми вирішили не відмовлятися від цього проєкту, а втілити його коштами спеціального фонду університету.
Наявне тут обладнання — свідчення того, що цифровізація в університеті розвивається. Хаб буде інтегрований до наших інших лабораторій, зокрема лабораторії вбудованих систем. Все це заради допомоги вчителям міста Києва, нашим викладачам та навчання студентів, майбутніх педагогів».
У складі університету є Інститут підвищення кваліфікації післядипломної освіти для педагогів, які будуть опановувати у хабі сучасні технології. Адже такі інструменти та засоби дають змогу проводити дистанційні заняття якісніше та цікавіше.
Завідувачка науково-дослідної лабораторії Київського університету імені Бориса Грінченка Оксана Буйницька. Фото: Університет Грінченка
«В час цифрової трансформації цей простір необхідний для освітян, — впевнена завідувачка науково-дослідної лабораторії Київського університету імені Бориса Грінченка Оксана Буйницька. — Існує багато гаджетів і технологій, але щоб вміти ними користувати, потрібно мати певний рівень цифрової грамотності, або, як ми кажемо цифрової компетентності.
Обладнали хаб так, щоб це був репрезентативний центр, що підіймає рівень цифрової компетентності освітян Києва, викладачів і здобувачів нашого університету. Наявні інструменти дають змогу проводити синхронне навчання зі студентами та учнями, які долучаються з будь-якої точки світу».
Цифровий хаб поєднує такі чотири інноваційні простори.
Простір мобільного навчання. Є інтерактивна панель і планшети, що можуть бути використані у змішаному, гібридному навчанні. Студенти або учні, які в аудиторії та поза аудиторією, можуть під’єднатися до дошки (за допомогою QR-коду) і виконувати завдання в реальному часі — вони відображатимуться на дошці. А викладач може одразу оцінювати. Ще інтерактивна дошка має додатки, які пропонують готові завдання з основних дисциплін (фізика, хімія, біологія, математика, іноземна мова).
Інтерактивна панель використовується для гібридного навчання. Фото: Університет Грінченка
Інтерактивна панель використовується для гібридного навчання. Фото авторки
Інтерактивна панель використовується для гібридного навчання. Фото авторки
Простір мультимедіа. Також призначений для організації синхронного навчання у змішаному форматі. Обладнаний інтерактивним фліпчартом, що створює електронну групу, при цьому відео з викладачем демонструється у Youtube. Дає змогу проводити практичні заняття, наприклад, з малювання, каліграфії чи хореографія. А також додати елементи гейміфікації, щоб учні чи студенти виконували завдання на швидкість чи правильність.
Демонстраційні моделі роботів. Фото: Університет Грінченка
Елементи робототехніки. Фото: Університет Грінченка
Простір робототехніки та голографії. Тут представлені зразки роботів, а за допомогою датчиків можна спостерігати за температурою, вологістю, вмістом вуглекислого газу в приміщенні. Є демонстраційний варіант голограми, охочим розкажуть, як її створювати.
Голограма. Фото авторки
Куточок робототехніки. Фото авторки
Інтегрований простір віртуальної та доповненої реальності (VR/AR). У окулярах віртуальної реальності пропонує подорож у метасвіти — наприклад, потрапити у музей Сальвадора Далі чи зібрати з кісток скелет.
Завдяки окулярам можна потрапити у віртуальну реальність. Фото: Університет Грінченка
Завдяки окулярам можна потрапити у віртуальну реальність. Фото авторки
Представлений застосунок з використанням доданої реальності «BookVAR», розроблений Освітньою агенцією Києва, який наочно демонструє експерименти з фізики.
Завдяки додатку «оживають» літери абетки. Фото: Університет Грінченка
Завдяки додатку «оживають» літери абетки. Фото авторки
Завдяки додатку «оживають» літери абетки. Фото авторки
Учням початкової школи та вихованцям дитячого садочку буде цікаво завдяки інтерактивному додатку «Код Нації» «оживляти» літери абетки, кожна з яких є також є елементом узору для вишиванки.
За допомогою доповненої реальності можна подивитися, як працює серце,. Фото: Університет Грінченка
За допомогою доповненої реальності можна побачити робота. Фото авторки
А ще за допомогою доповненої реальності, завантаживши посилання, можна подивитися, як працює серце, поводиться робот тощо.
Як наголошують в Університеті Грінченка, вміння ефективно використовувати цифрові технології спонукатиме педагогів до активного застосування новацій в освітньому процесі. Відкриті електронні курси, розроблені на допомогу освітянам, долучать їх до використання голографічних інструментів, створення та використання VR/AR, візуалізації, робототехніки.
Навчання здійснюватимуть кваліфіковані фахівці науково-дослідної лабораторії цифровізації освіти. Фото авторки
Супровід навчання із залученням сучасних технологічних рішень здійснюватимуть кваліфіковані фахівці науково-дослідної лабораторії цифровізації освіти, викладачі Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка.
Факультет журналістики столичного університету імені Грінченка запрошує на нову магістерську програму «Міжнародні медіа та цифрові комунікації». Опанувавши сучасні дисципліни, випускники стануть конкурентоздатними фахівцями з високим рівнем професійної компетентності та соціальної відповідальності у сфері міжнародних медіа та цифрових комунікацій.
