Вселенський патріархат ніколи не визнав анафеми російської церкви за гетьманом Іваном Мазепою.
Національний заповідник Києво-Печерська лавра розповів, що Іван Мазепа за підрахунками козацької старшини, протягом 20 років свого гетьманування на меценатські цілі він витратив щонайменше один мільйон 110 тисяч 900 дукатів, дев’ять мільйонів 243 тисяч злотих та 186 тисяч імперіалів.
Гетьман Іван Мазепа. Бернінгротг М. Портрет Івана Мазепи. Гравюра 1706 року
Гетьман доклав зусиль до побудови нових та розбудував давні лаврські храми. Зробив значні вклади у ризницю Успенського собору, виділив значні кошти на лаврське книгодрукування.
«Іван Мазепа заклав на лаврській землі кілька архітектурних ансамблів, у тому числі споруди Вознесенської панянської обителі, де ігуменствувала його мати, Марія Магдалина Мазепина — Мокієвська», — повідомляють у Заповіднику.
Реставрація храму, зведеного коштом гетьмана Івана Мазепи.
Начальниця видавничого відділу Національного заповідника Києво-Печерська лавра Олена Черняхівська розповіла, що мільйонні кошти Мазепи пішли у Лаврі на спорудження оборонних мурів з вежами Івана Кущника, Годинниковою, Онуфріївською та Малярною (збережено) і тими, що не збереглися, Микільської церкви Свято-Троїцького больницького монастиря, пекарні тощо, проведення ремонту включно із визолоченням бань Успенського собору, придбання будівельних матеріалів для спорудження його дзвіниці.
У храмі Всіх святих, збудованому коштом гетьмана Івана Мазепи.
Подарував гетьман Мазепа Лаврі срібну позолочену звіздицю, а також великий дзвін та срібний свічник для Успенського собору, золоту чашу й оправу для Євангелія, золоту митру.
У Заповіднику нагадали, що приклад доброчинності гетьмана наслідували його сподвижники, козацька старшина та рідня, а стиль «українське» чи «мазепинське» бароко невипадково стали називати ще «козацьке» бароко.
«Коштом його небожа, білоцерківського полковника Костянтина Мокієвського було збудовано церкви Різдва Богородиці на Дальніх печерах (1696) та церкву Преподобного Феодосія навпроти Лаври (1700), а полтавський полковник Павло Герцик став донатором Хрестовоздвиженської церкви на Ближніх печерах (1700), де його і було поховано», — повідомили маловідомі більшості важливі факти історики.
Архимандрит Авараамій, настоятель Свято-Успенської Києво-Печерської лаври, після панахиди за гетьманом Іваном Мазепою.
«Я кличу всемогутнього Бога у свідки й заприсягаюся, що не заради високих почестей, не задля багатства або яких інших цілей, а для вас усіх, що є під моєю владою, задля жінок і дітей ваших, для добра матері нашої, бідної України, для користі всього народу українського, для піднесення його прав і вольностей хочу я за допомогою Бога так чинити, щоб ви з жінками вашими та отчизна не загинули ні під москалями, ні під шведами» — так гетьман Іван Мазепа пояснював розрив з московією.
Петро I намагався стерти пам’ять про свого політичного ворога. Івана Мазепу проклинали гучно і показово.
Всіхсвятська церква у Києво-Печерській лаврі сьогодні.
Архівне фото Мазепинської церкви у лаврі.
«У рамках дійства 1708 року на центральній площі Глухова „стратили“ на шибениці опудало гетьмана. Втім коли наступного року Мазепа помер, його ховали за повним православним чином», — вказують на парадоксальні моменти у ставленні до гетьмана дослідники.
А тимчасом Вселенський патріархат ніколи не визнав цієї анафеми. Щороку в першу неділю Великого посту в катедральних соборах Києва та Чернігова зачитували «Чин торжества православ’я», у якому поіменно називали всіх тих, кого прокляла Церква.
«Парадокс полягав у тому, що Мазепу водночас і проклинали, і молилися за упокій його душі — як фундатора», — нагадують сьогодні у Національному заповіднику.
Храм Всіх святих у Києво-Печерській лаврі.
Георгій Коваленко, православний священик, громадський діяч, філософ написав, що з молитвою за упокій Мазепи ціла історія починаючи з ХІХ століття, аж до 2007-го.
«Панахиди за Мазепою служили й у Софії Київській у 1918-му, і в 30-х роках українці Польської православної церкви, і в діаспорі по всьому світові, і в Україні в УАПЦ (починаючи з 1990-го), і в УПЦ КП з 1994-го. До речі, у 1709 році Мазепу без жодних озирань на московські анафеми відспівували священики Константинопольського патріархату», — повідомив подробиці священик.
Історичним щодо сьогоднішньої є те, на його думку, що панахиди за Мазепою нарешті почали служити й в КП Лаврі, для якої він був одним з найбільших за всю історію меценатів.
Розписи Мазепинського храму у Лаврі.
Олександр Ткаченко, міністр МКІП, акцентував:
«Саме в цей день, 325 років тому, на День пам’яті всіх святих, була освячена однойменна церква Києво-Печерської лаври, збудована коштом Мазепи», — нагадав міністр.
Церква Всіх святих завжди чітко пов’язувалася у свідомості українців з іменем великого гетьмана. «Мазепиною церквою» називалася навіть у путівниках імперських часів.
«За ініціативи Міністерства культури та інформаційної політики України та за підтримки Офісу ЮНЕСКО в Україні ми розпочинаємо реставраційні роботи у церкві Всіх святих, аби зберегти неоціненний внесок гетьмана в історію українського народу», — розповів новини Олександр Ткаченко.
Процес 3D-сканування архітектурних пам’яток культурної спадщини у церкві Всіх Святих (кінець 17 століття).
Також цілком логічним є створення на базі Заповідника Музейного центру «Гетьман Іван Мазепа та його доба». Місцем для такого музею обрано Онуфріївську вежу, також збудовану коштом гетьмана. Ми розпочали роботи над нею в межах програми «Велика реставрація» ще до війни. Наразі залишилось їх завершити та створити музей.
Очільник МКІП повідомив, що, як і обіцяли, Лавра стає українською:
«Тепер в її стінах будуть звучати молебні за видатних діячів української історії».
Читайте також:
«ПЦУ вперше провела Великодню службу у Києво-Печерській лаврі. ФОТО».
«Іван Мазепа та Києво-Печерська Лавра: які споруди монастиря пов’язані з ім’ям Гетьмана».
