Зоологічна сюїта для камерного ансамблю була створена композитором у 1886 році під час відпочинку Австрії, але за життя автор забороняв її виконувати, побоюючись, що його вважатимуть легковажним.
На початку грудня у культурному кластері «Краків» камерний оркестр «Ренесанс» Маріупольської філармонії під керівництвом Василя Крячка представили концертне виконання знаменитого твору «Карнавал тварин» Каміля Сен-Санса (1835-1921).
Також у проєкті взяв участь київський фортепіанний дует «Kyiv Piano Duo» у складі лауреатів Міжнародних конкурсів Олександри Зайцевої та Дмитра Таванця. Дует є одним з найтитулованіших камерних ансамблів України, а його учасники є переможцям численних фортепіанних змагань та активно виступають в країнах Європи.
Виступ супроводжувався анімацією з героями сюїти. Фото: Тетяна Асадчева
Авторкою сценарію стала піаністка та письменниця Марія Пустовіт, яка є авторкою низки книг про відомих композиторів, таких як «Сам ти Гендель», «Бах теж був людиною», «Безталанний Бетховен» та інші.
Віртуальне супроводження забезпечувала неповторна яскрава анімація від чилійської студії Punk Robot, яка переміщала маленьких та дорослих глядачів у світ дивовижних тварин.
Світова прем’єра втору відбулася понад століття тому. Фото: Тетяна Асадчева
А казкові актори Катерина Гордієнко та Олександр Мартиненко майстерно втілили образи кокетливої жабки Жаб’єти та бабака Тимка, які були провідниками глядачів у світ музичного мистецтва, розповідаючи їм про різні музичні інструменти та характеристики тварин-героїв карнавалу.
На думку постановників цей проєкт має важливу не лише культурну, але й просвітницьку мету.
«Під час концерту наші персонажі Жаб’єтта і Тимко та оркестр через інтерактивну взаємодію з залом розкажуть про засоби, якими музика здатна оповідати різні історії без слів. Дітлахи та дорослі з захопленням дізнаються, як звуками можна намалювати колір, як навчити слона танцювати вальс і як піаністи перетворилися на пінгвінів», — зауважують організатори проєкту.
Музичний виступ у супроводі анімації з тваринами захоплював глядачів. Фото: Marco concert
Варто зазначити, що світова прем’єра сюїти «Карнавал тварин» неперевершеного відбулася лише 25 лютого 1922 року, миттєво підкоривши слухачів з усього світу. Сповнена різноманітними натяками, алюзіями та цитатами вона не залишає нікого байдужим до цього «карнавального дійства».
На думку музичних критиків, усі персонажі, що представлені у карнавалі, окрім лебедя представлені у жартівливому та сатиричному вигляді. Причому в деяких випадках тварини можуть мати свої реальні людські прототипи.
Тимко та Жаб’єта розповідали глядачам про героїв карнавалу. Фото: Marco Сoncert
Наприклад, знаменитий канкан свого колеги Жака Оффенбаха з оперети «Орфей у пеклі». композитор уповільнив до невпізнаваності, використавши його для музичної характеристики черепах.
А для характеристики вимерлих тварин, яких композитор назвав «Викопні» композитор поєднав тему з власного твору «Танок смерті» з оперною арією італійського композитора Джоаккіно Россіні, додавши у партитуру звуки, які відтворюють ворушіння кісток динозаврів.
Дует піаністів та диригент Василь Крячок. Фото: Marco concert
Кульмінацією музичного карнавалу є поява чарівного «Лебедя» — єдиний фрагмент сюїти, який Каміль Сен-Санс дозволив виконувати у концертах. У 1907 році хореограф Михайло Фокін поставив на цю музику хореографічну мініатюру для видатної балерини Анни Павлової під назвою «Помираючий лебідь».
За спогадами біографів композитора, автор музики був здивований такою інтерпретацією його твору, стверджуючи, що його «Лебідь живий і чудово себе почуває».
Кульмінацією концерту став Лебідь. Фото: Тетяна Асадчева
Зоологічна сюїта «Карнавал тварин» на сьогодні залишається одним з найпопулярніших творів класичної музики, часто поєднуючись з різними поетичними та прозовими текстами. Саме з цього неперевершеного шедевра розпочинають своє знайомство з класичною музикою мільйони дітлахів з усього світу.
Наступне виконання сюїти «Карнавал тварин» відбудеться 20 січня 2024 року.
Нагадаємо, що культурний кластер «Краків» є одним із найбільших закладів, який організовує культурне життя. Це сучасна вільна сцена для концертних подій, платформа реалізації культурних проєктів.
До теми: «Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок. Виїхавши з під окупації, Василь Михайлович швидко адаптувався до нових реалій, зібравши «Ренесанс» в оновленому складі.
До складу колективу увійшли музиканти-переселенці з Маріуполя, Луганська, Сєвєродонецька, Харкова, а також деякі київські виконавці.
Василь Крячок, який є диригентом, художнім керівником оркестру та основоположником Маріупольської філармонії, продовжує захоплювати своєю непохитною вірою в мистецтво, навіть у найскладніших умовах.
