Центр досліджень воєнної історії Збройних Сил України відкриває музейну експозицію, яка присвячена пам’яті Героя України полковника В’ячеслава Єрка.
Щодня українці дізнають імена нових Героїв, які відвойовують в окупантів рідну землю, відстоюють незалежність держави та право на життя у своїй країні кожного.
Ці Герої та Захисники учора були звичайними людьми, які вчились, працювали, були нашими сусідами й співрозмовниками чи колегами.
Експозиція, присвячена Герою України військовому льотчику В’ячеславу Єрко у його рідній школі №2 м.Києва.
У важкі часи в людині починають діяти якості, які формувались впродовж дитинства та юності, саме ті риси, які потім не дають відступити й здатись, дають сили боротись в умовах, коли інстинкт самозбереження відступає, бо за спиною — ті, кого любиш і поважаєш, сім’я, друзі, країна.
Фрагмент фюзеляжу літака, на якому зробив виліт 24 лютого 2022 року Герой України В’ячеслав Єрко, один з «привидів Києва».
Історія В’ячеслава Єрка, який загинув 24 лютого 2022 року, у перший день широкомасштабного вторгнення росії в Україну, це історія українця, який з дитинства мав мрію і втілював її все життя.
Мрія привела його в небо, а необхідність і вміння битись до останнього у час війни, зробили Героєм.
Державні нагороди 36-річного Героя України, підполковника військової авіації В’ячеслава Єрка.
Учні експериментальної школи №2 імені В’ячеслава Єрка, яка знаходиться у Києві на Куренівці.
Центр досліджень воєнної історії Збройних Сил України створив у школі, де навчався Герой експозицію, з особистими речами пілота, його фото та світлинами державних нагород.
В’ячеслав Єрко — військовослужбовець, військовий льотчик 1-го класу, полковник (посмертно), учасник АТО /ООС, учасник російсько-української війни, Герой України (2022).
Його шлях льотчика-винищувача нерозривно пов’язаний з 40-ою бригадою тактичної авіації, що дислокується у Василькові, на Київщині.
Шеврони та особисті речі військового льотчика Героя України підполковника В’ячеслава Єрка.
Службу в 40-й бригаді тактичної авіації Єрко проходив на посадах старшого льотчика, командира авіаційної ланки авіаційної ескадрильї, заступника командира ескадрильї — штурмана авіаційної ескадрильї та командира авіаційної ескадрильї.
За півтора року до великої війни у 2020 за підсумками результатів бойової підготовки 2020 авіаційну ескадрилью В’ячеслава Єрка визнано найкращою у Повітряному командуванні «Центр» Повітряних сил Збройних Сил України (ЗСУ).
Ігор Косяк, начальник Центру досліджень воєнної історії Збройних Сил України, під час відкриття музейної експозиції у школі №2 імені Героя України В’ячеслава Єрка.
Саме як командир ескадрильї він одним із перших вступив у повітряний бій з літаками агресора вранці 24 лютого 2022 року.
Того дня він здійснив 4 бойових вильоти, під час яких спочатку вивів наші літаки з-під удару, а згодом, під час повітряних боїв, не допустив ударів російськими літаками та вертольотами по наших військах. Того ж дня Єрко знищив ворожі Су-25.
Вже під час останнього бойового вильоту 24 лютого В’ячеслав Єрко збив ще один ворожий літак. Тоді ж його МіГ-29 підбила російська ракета.
Українському пілоту вдалося катапультуватися, але ворог всупереч всім людським законам та законам ведення війни розстріляв нашого офіцера у повітрі.
Місцеві жителі села, біля якого сталася трагедія, одразу поховали тіло загиблого Героя.
А в травні 2022 року тіло підполковника Єрка було з почестями перепоховане у Василькові.
Пам’ятна дошка у школі, яка має ім’я свого випускника Героя України В’ячеслава Єрка.
Начальник Центру досліджень воєнної історії Збройних Сил України Ігор Косяк звернувся до присутніх у школі, де навчався Герой: «Ми пам’ятаємо той перший день, 24 лютого, коли ми дивилися з надією в небо і думали, запитували: «хто його захистить?».
Всі пам’ятають, що втримати небо — було одним з основних, титанічних завдань ЗСУ.
«Одним із таких Титанів, хто втримав це небо, і був полковник В’ячеслав Єрко, пам’ять якого ми сьогодні вшановуємо», — зазначив пан Косяк.
Мама Героя України військового льотчика підполковника В’ячеслава Єрка у школі, яка має ім’я сина.
Історики кажуть, що Україна змінює традицію виховання молоді на життєвих прикладах Героїв.
Сьогодні у школах на уроках історії йдеться про спадкоємність героїв російсько-української війни з тими, хто впродовж століть боровся за Україну і дав їй вистояти в умовах, які могли знищити будь-яку націю.
Льотний костюм одного з «привидів Києва» Героя України В’ячеслава Єрка.
Нинішні військові служать в частинах та бригадах, що носять імена українських полководців та тих, хто дістав честь і славу, як Захисник.
Це не міфологізовані персонажі, які були у підручниках срср, а живі люди, що вчились в українських школах, жили на вулицях наших міст. Дуже любили Україну і набували знань та досвіду, щоб втілити свої людські мрії. Але у час війни та випробувань ці знання і досвід допомогли їм захищати рідну землю.
Вчителі та учні київської школи № 2 імені Героя України В’ячеслава Єрка.
«В’ячеслав Володимирович Єрко — серед беззаперечних героїв, показав себе як людина справжніх принципів, на 100 відсотків військова, яка продемонструвала, що таке офіцерська честь та гідність, яка ставила Україну понад усе», — наголосив старший лейтенант Ігор Полуектов.
Молодий військовий переконаний, що для того, щоб наступні покоління українців знали, що є еталоном поведінки в умовах війни, справжнім прикладом для всіх нас, Центр дослідження воєнної історії ЗСУ й доклався до створення цієї експозиції.
Читайте також за темою:
“Поширення історичної правди: чим займається Центр досліджень воєнної історії ЗСУ».
У Києві пройшла виставка «Лютий: грані незламності». Будь-хто може дізнатись з матеріалів виставки «Лютий: грані незламності» на відкритому майданчику про унікальність оборони Києва та звільнення області від рашистів.
Сталість військової історії України та роль добровольчих формувань у відстоюванні ідеї незалежності показують документи та фотофакти, представлені у столиці. Історія добровольчих рухів і державність: унікальні документи представлені у Києві.
«Воїнство крізь століття»: Центр досліджень воєнної історії ЗСУ провів унікальний захід у знаковому місті. Організатори історичної реконструкції показали, що сучасні оборонці України борються не лише за нашу незалежність, а й за нашу історію, яку ворог хоче у нас забрати.
