Пофарбований лист ДСП прослужив понад 40 років.
У Софії Київській потроху тривають реставраційні роботи. Так, на головному храмі нещодавно відновили хрест, який впав від вітру перед війною, згодом перевірили у якому стані головний купол.
А днями оновлення провели у ще одній пам’ятці — Трапезній церкві. Цю пам’ятку XVIII ст уже реставрували у 1978-79 роках минулого століття. І саме у цей час використали метод «потьомкінського села», зокрема на західному фасаді церкви масивні двері заховали під ДСП.
«За звичаями того часу, всі подібні роботи приурочували до важливої дати на державному рівні, звісно, все вчасно зробити не встигали, але реставратори — кмітливі люди і завжди мають нестандартні рішення на звичні робочі проблеми. Тому на одному з фасадів замість дубових масивних дверей з ковкою було „тимчасово“ встановлено пофарбований лист ДСП. Відкриття відреставрованої пам’ятки пройшло вдало та дуже помпезно: з комісіями, стрічками, промовами та нагородами. Не менш вдало забули і про масивні двері та фарбований лист радянського ДСП… Пройшло більше 44 років. Настав час планової реставрації пам’ятки, і вже сучасні реставратори доробили незавершену справу своїх колег», — зазначив перший заступник генерального директора Національного заповідника «Софія Київська» Вадим Кириленко.
Лист із ДСП, що простояв понад 40 років. Фото: Вадим Кириленко
Нові двері, що їх майстри «кували» 4,5 місяці разом із коробкою важать 365 кілограмів.
Вони мають автентичний вигляд, хоча мистецтвознавці вже пожартували, що ковалі XVIII століття так старанно не ставилися до оформлення звичайних, «непарадних» дверей.
Нові двері у Трапезному храмі. Фото: Вадим Кириленко
Нові двері у Трапезному храмі. Фото: Вадим Кириленко
Нові двері у Трапезному храмі. Фото: Вадим Кириленко
Нові двері у Трапезному храмі. Фото: Вадим Кириленко
До слова, старі двері із ДСП, що прослужили 40 років забрали працівники господарської частини музею — казали, що знайдуть застосування такому якісному матеріалу.
Трапезну церкву, або як її ще називають Теплою, або Малою Софією, побудували в 1722-1730 роках. Вона об’єднувала церкву Воскресіння Лазаря, обідній зал і кухню. На другому поверсі містилися комори для продуктів і монастирського начиння. Церкву розбудовували і перебудовували декілька разів.
У 1872 році церкву розбудували, надали їй вигляду тринавної базиліки з високою центральною навою, яка завершується на сході великим вівтарем, увінчаним грушовидною банею. Ця гарна барокова споруда вкрита дахом «із заломом» і прикрашена з заходу пишним хвилеподібним фронтоном.
Під час реставрації 1970-х років Трапезній частково повернули первісні архітектурні форми.
З 2016 року у Малій Софії відновилися богослужіння Православної Церкви України.
Західний фасад Теплої Софії. Фото: Мала Тепла Софія
Зараз будівля, яка входить до ансамблю монастирських споруд заповідника, використовується як церква-музей, в якій правлять богослужіння та представлені цінні експонати. Так можна ознайомитись з фрагментом мозаїчної підлоги з Десятинної церкви, копіями мозаїк Софії Київської, історією дослідження давніх пам’яток Києва.
До слова, у Національному заповіднику Софія Київська розповідали, як оберігали святиню від російських ракет у перші місяці повномасштабної війни.
