Черговий бізнес-форум зібрав представників майже 200 українських бізнес-асоціацій.
Декілька років поспіль Українська Рада Бізнесу та Національна бізнес-коаліція проводять форум на який запрошують представників влади та власне бізнесу, для того, аби обговорити тенденції розвитку країни. Якщо минулого року головною рефлексією було власне збереження бізнесу, як головний виклик воєнного часу, то зараз говорили про можливості розвитку в умовах невизначеності.
Тема бізнес-форуму була «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади: курс на Відновлення України». Участь у якому задекларували майже 200 вітчизняних бізнес-асоціацій.
Модератор форуму, український теле- й радіожурналіст Дмитро Тузов наголосив, що впродовж минулих 30 років реформи в країні йшли повільно, і можливо, війна, може дати шанс на те, що в нас припинять імітацію реформ і будуть їх впроваджувати. Головним ж завданням цього та інших подібних заходів є діалог влади з бізнесом.
До слова, раніше бізнес висунув до влади топ-10 вимог, які потребували вирішення. Зрозуміло, що після масованого вторгнення вони дещо змінилося. Бо не завжди виходить говорити про лібералізацію податкового законодавства у прифронтових регіонах, де бізнес буквально на межі виживання і залежить не тільки від фіскальної політики, а й від вправності ППО чи саперів, що розміновують фермерські поля. Ще однією болючою темою для бізнесу, особливо малого, є бронювання працівників. І ця тема теж потребує «проговорення» і розв’язання. Про це розповідали представники бізнесу з Києва, Харкова, Одеси, Сум.
Наталія Отел Белан
Відкривала форум Наталія Отел Белан — регіональна директорка в Європі та Євразії Центру міжнародного приватного підприємництва. Вона нагадала, що організація уже понад 20 років працює в Україні, щоб підтримувати громади та підприємства. За ці роки відбулося чимало реформ на шляху до успішної країни. Закордонні донори бачать, що навіть війна не змінила відданість цінностям демократії, а навпаки, загострила бажання України доєднатися до європейської родини.
«Саме довкола реформ мають бути об’єднані зусилля громадянського суспільства у вашій країні. Щоб уряд і бізнес працювали в унісон, це пришвидшить відновлення України і забезпечить довгострокове економічне зростання», — зазначила вона. І пообіцяла подальшу підтримку.
Така увага до закордонних донорів не випадкова. Через війну, економіка зазнала відчутних втрат, і зараз наш бюджет залежить від надходжень з-за кордону. Водночас усі спікери, що виступали визнавали, що нам необхідно навчитися жити і працювати в екстремальних умовах, бо така допомога не може бути вічною.
Дмитро Боярчук
І коли б війна не закінчилася, але ворог не зникне. Тож, як зауважив Дмитро Боярчук, виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна, нам необхідно збільшити свої ресурси, розраховуючи на середній та малий бізнес. А це можливо тільки через лібералізацію економіки заснованої на верховенстві права. Важливим кроком також є страхування інвестицій від воєнних ризиків.
Перший віцепрезидент Торгово-промислової палати, член Української ради бізнесу Михайло Непран наголосив, що якщо держава не має коштів для компенсації бізнесу за знищене майно, то має хоча б забезпечити дерегуляцію «Якщо немає грошей, то дайте волю», — емоційно сказав Непран.
Михайло Непран
Річ у тім, що держава задекларувала, що надає кошти за зруйноване житло, але і на це грошей бракує, не згадуючи про те, щоб виплачувати компенсацію за зруйнований магазин, аптеку чи інше приміщення в якому діяв малий бізнес.
Водночас у бюджеті на наступний рік на програми прямої підтримки української економіки планують закласти понад 41 млрд грн. Зокрема через програми «Доступні кредити 5-7-9», іпотечне кредитування, бізнес-гранти для бізнесу у громадах та інші.
Данило Гетманцев
Більшість спікерів представляли різні бізнес, а от опонував їм, пояснював позицію держави Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. Відомий своїм скептичним ставленням до лібералізації правил для малого бізнесу, він вкотре наголосив, що спрощувати роботу для тих, хто працює «вчорну» неможливо, як неможливо запровадити якісь полегшені правила гри для тих, хто їх взагалі відкидає. Необхідно зосередитися на підтримці тих, хто ефективно працює.
«Наш шанс на розвиток бізнесу сьогодні — це швидка Євроінтеграція. Саме європейський ринок може забезпечити нашим виробникам такий ринок для збуту, що у них не виникатиме питань про зменшення податків. Чим довше будемо затягати внутрішніми дискусіями, тим довше триватиме процес євроінтеграції і ми, можливо, зірвемо цей процес. Бо ситуація у світі змінюється», — наголосив Данило Гетманцев.
Після завершення бізнес-форуму учасники затвердили резолюцію до влади.
Читайте також: У Києві ветеранам допомагатимуть розвивати власний бізнес
