В Україні з 1 вересня 2023 почне діяти новоюліанський церковний календар, в якому дати багатьох свят зміняться. Різдво офіційно перенесуть на 25 грудня. Водохреща, Святого Миколая, Покрова Богородиці також відзначатимемо по-новому.
Детальніше про календарну реформу ПЦУ та повний список свят за новими датами – у матеріалі РБК-Україна нижче.
Дати свят за новим календарем
З осені 2023 року більшість церковних свят отримають нові дати. До них відносяться так звані "неперехідні":
Різдво Пресвятої Богородиці – 8 вересня (замість 21 вересня); Воздвиження Чесного Хреста Господнього – 14 вересня (замість 27 вересня); Покров Пресвятої Богородиці – 1 жовтня (замість 14 жовтня); Введення до Храму Пресвятої Богородиці – 21 листопада (замість 4 грудня); Андрія Первозванного – 30 листопада (замість 13 грудня). День святого Миколая – 6 грудня (замість 19 грудня); Різдво – 25 грудня (замість 7 січня); Собор Пресвятої Богородиці – 26 грудня (замість 8 січня); День преподобної Меланії (Щедрий вечір, Маланки) – 31 грудня (замість 13 січня); Святого Василя Великого – 1 січня (замість 14 січня); Хрещення Господнє – 6 січня (замість 19 січня); Стрітення Господнє – 2 лютого (замість 15 лютого); Благовіщення Діви Марії – 25 березня (замість 7 квітня); Різдво Іоанна Хрестителя (Івана Купала) – 24 червня (замість 7 липня); Святих апостолів Петра та Павла – 29 червня (замість 12 липня); День Іллі Пророка – 20 липня (замість 2 серпня); Винесення чесних дерев Животворчого Хреста Господнього (Маковея, Медовий Спас) – 1 серпня (замість 14 серпня); Преображення Господнє (Яблучний Спас) – 6 серпня (замість 19 серпня); Успіння Пресвятої Богородиці – 15 серпня (замість 28 серпня); Усікновення голови Іоанна Предтечі – 29 серпня (замість 11 вересня);
Крім того, Різдвяний піст закінчуватиметься до Нового року. Його період зміститься з 28 листопада – 6 січня на 15 листопада – 24 грудня.
Дати Успенського посту також зміняться: з 1 серпня до 14 серпня (замість з 14 серпня до 27 серпня). А Петров піст закінчуватиметься 28 червня (замість 11 липня).
Фото: ПЦУ та УГКЦ використовуватимуть новоюліанський календар з 1 вересня (Віталій Носач, РБК-Україна)
Чому церковний календар змінюється
З початком нового церковного року, 1 вересня, Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) переходять від юліанського до новоюліанського літочислення. У ньому враховані календарні неточності, що виникли з часом.
У новому календарі дати церковних свят зміщуються на 13 днів назад. Наприклад, в Україні Різдво припадатиме не на 7 січня, а на 25 грудня, як і в Європі.
Новоюліанський стиль практично не має відмінностей від григоріанського (його використовують у римо-католицьких церквах). Різниця полягає лише у визначенні дати Великодня, що було предметом багатовікових суперечок між конфесіями.
Однією з основних причин переходу на новий календарний стиль є потреба відійти від традицій РПЦ, з якою українська церква була пов'язана протягом багатьох століть.
Варто зазначити, що навіть після затвердження церковної реформи ПЦУ та УГКЦ дозволяють парафіям залишатися на "старому стилі" за бажанням.
Докладніше про те, чому ПЦУ провела календарну реформу, можна прочитати в матеріалі РБК-Україна.
Що буде з Великоднем та Трійцею
Дати Великодня та пов'язаних із ним свят щорічно змінюються. Їх обчислюють за певними правилами, які враховують період весняного рівнодення, настання повні після нього та дату єврейської Пасхи.
У новоюліанському та юліанському літочисленні ці правила однакові, але відрізняються від григоріанського календаря. Тому навіть після переходу на "новий стиль" Україна та римо-католики відзначатимуть Світле Воскресіння, Вознесіння та Трійцю у різні дні.
Фото: змін у святкуванні Великодня після календарної реформи не буде (Віталій Носач, РБК-Україна)
У 2024 році дати свят та постів, пов'язаних з Великоднем, будуть такими:
Великий піст – 18 березня по 4 травня у ПЦУ та УГКЦ (з 14 лютого по 30 березня у римо-католиків); Вербна неділя – 28 квітня у ПЦУ та УГКЦ (24 березня у римо-католиків); Великдень – 5 травня у ПЦУ та УГКЦ (31 березня у римо-католиків). Вознесіння Господнє – 13 червня у ПЦУ та УГКЦ (9 травня у римо-католиків) Трійця – 23 червня у ПЦУ та УГКЦ (19 травня у римо-католиків). Коли відзначати Усікновення 2023
Велике свято Усікновення голови Іоанна Хрестителя за новим стилем припадає на 29 серпня замість 11 вересня. Через календарну реформу цього року свято "випадає".
Тому УГКЦ рекомендує віруючим відзначити його найближчої неділі перед або після 11 вересня (10-го чи 17-го числа).
А в ПЦУ вшановуватимуть Усікновення 30 серпня 2023. "Усікновення – постовий день, тому логічним є звершити його в постовий день, найближчий до новоюліанської дати (29 серпня). Безпосередньо 29 серпня за старим стилем буде звершене вшанування Нерукотворного Образу, тому сполучити два святкування – неможливо", – роз'яснив митрополит ПЦУ Євстратій Зоря на своїй сторінці в Facebook.
Державні свята також зміняться
Президент Володимир Зеленський затвердив нові дати для кількох державних свят, пов'язаних із церковними.
Різдво Христове з 2023 року буде вихідним днем лише 25 грудня (кілька років на державному рівні було дві дати свята 7 січня та 25 грудня).
День Української Державності, День хрещення Київської Русі – 15 липня замість 28 липня (церковний День пам'яті рівноапостольного князя Київського Володимира Великого). Офіційний вихідний день.
День захисників та захисниць – 1 жовтня замість 14 жовтня (церковний День Покрови Пресвятої Богородиці). Офіційний вихідний день.
День української писемності та мови – 27 жовтня замість 9 листопада (церковний День пам'яті Преподобного Нестора Літописця).
День усиновлення – 17 вересня замість 30 вересня (церковний День пам'яті святих великомучениць Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії).
Нагадаємо, під час воєнного стану в Україні додаткові вихідні з нагоди свят скасовано. Цей правовий режим діятиме щонайменше до 15 листопада 2023 року.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
