Нові і старі військові конфлікти у світі підвищують запит на безпеку і оборону. Це може стати стимулом для подальшого активного розвитку вітчизняної оборонної промисловості.
Про це заявив народний депутат, голова підкомітету з питань оборонної промисловості й технічної модернізації Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ігор Копитін, повідомляє РБК-Україна з посиланням на LB.ua.
Гойдалка геополітичної нестабільності спонукає держави до зміцнення оборони, що потребує переглядів бюджетів, які спрямовуються на армію та на виготовлення озброєнь.
Наприклад, 2024 року в Європі, Азії, Африці та на Близькому Сході світові військові витрати досягли рекордних 2718 млрд доларів, а експерти називають збільшення витрат на оборону найстрімкішим річним зростанням принаймні із часів закінчення Холодної війни.
За його словами, найбільше витрачають на військові потреби п’ять країн: Сполучені Штати, Китай, РФ, Німеччина й Індія – їхня доля становить 60% від загальносвітових витрат.
"2024 року Велика Британія збільшила свої військові витрати на 2,8% до 81,8 млрд доларів, а Франція – на 6,1% до 64,7 млрд доларів. Військові витрати США минулого року також зросли – на 5,7% до 997 млрд доларів. Не відстає й Китай, що минулоріч збільшив свої військові витрати на 7% до 314 млрд доларів. Держави прагнуть посилити власну безпеку й готові інвестувати в цей напрямок десятки й сотні мільярдів доларів", – каже Ігор Копитін.
На його переконання, запит на безпеку у світі посилюється, і це означає величезну потребу в закупівлях озброєнь.
"Світові виробники незабаром почнуть модернізовувати виробництва й нарощувати обсяги, адже попит на продукцію ВПК зростає шаленими темпами. Мільярди доларів, закладені в бюджети країн, спрямовуватимуть на безпекові потреби, більшість яких пов’язана з оборонними закупівлями", – вважає народний депутат.
Він додає, що Україна має розвинений військово-промисловий комплекс, і 2024 року наше річне виробництво озброєнь сягнуло 9 млрд доларів. При цьому, каже Ігор Копитін, 2025 року потенціал виробництва озброєнь та військової техніки в Україні може зрости до 35 млрд доларів.
"Україна активно закуповує у своїх виробників снаряди й техніку. Проте треба пам’ятати про те, що наразі Україна не забезпечує себе повністю всіма типами озброєнь – до 40 % імпортується. І у разі посилення військових конфліктів у світі попит на імпортне – європейське чи американське – озброєння, як і його вартість, зростатиме", – додав він.
За його словами, у цій ситуації Україні важливо тримати курс на посилення власного оборонного комплексу. Адже той самий конфлікт Індії та Пакистану здатен підігріти попит і ціни на ринку озброєнь, що відчутно битиме по українських оборонних витратах.
Сьогодні іноземні виробники зацікавлені в українських оборонних технологіях та в можливості ефективно співпрацювати з українськими компаніями. Ігор Копитін також навів приклад німецького холдингу Rheinmetall, що планує завершити 2026 року в Україні будівництво свого заводу, а його потужність повинна значно перевищити заплановану.
"На тлі безпекових загроз у світі швидко зростає запит на озброєння, техніку, новітні технології в оборонному сегменті, а отже потенціал українського ринку може суттєво зрости. Важливо посилювати співпрацю з європейськими компаніями, адже це вигідно і Україні, і Європі, яка на тлі зміни риторики з боку ключового партнера – США – активно збільшує фінансування оборонних потреб. У ЄС та Великобританії суттєво зростають видатки на оборону, а Україна як міцний та надійний партнер може і має бути важливою частиною європейської безпеки, особливо з урахуванням потенціалу розвитку нашої оборонної галузі", – зауважив Ігор Копитін.
Нагадаємо, як заявив міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Герман Сметанін, виробничий потенціал ВПК України протягом минулого року зріс з 12 до 35 млрд доларів, завдяки чому Україна наразі сама виробляє понад 30% зброї та боєприпасів, що використовують на полі бою її Сили оборони у боротьбі з російським агресором.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
