Куди підуть мільярди від приватизації та чому уряд змінює правила для бізнесу й гаманців українців?
Після складної зими українська економіка почала відновлюватися швидше, ніж очікував уряд. Водночас держава переглядає систему підтримки бізнесу та населення, готує велику приватизацію і намагається втримати баланс між мобілізацією, ринком праці та стабільністю бюджету.
В інтерв’ю РБК-Україна міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев пояснив, чому уряд змінив умови “Національного кешбеку”, як працюватиме нова хвиля приватизації, чому влада не поспішає пом’якшувати валютні обмеження та як Україна намагається домовитися з ЄС щодо вуглецевого податку CBAM.
Читайте також: Зарплати до $8000 та бронь від мобілізації: як український ВПК бореться з дефіцитом кадрів "Національний кешбек"
За словами Соболева, уряд продовжив програму "Національний кешбек" ще на два роки через зростання попиту на українські товари.
За даними досліджень, понад 40% користувачів почали частіше купувати продукцію українського виробництва, а торговельні мережі фіксують збільшення продажів на 7-9%.
Міністр заявив, що уряд змінив механіку програми: для товарів із високою часткою імпорту кешбек збільшили до 15%, а для категорій, де домінують українські виробники, зменшили до 5%.
За його словами, це дозволило одночасно підтримати внутрішнього виробника і скоротити витрати держави приблизно на 100 млн гривень щомісяця.
Соболев також наголосив, що 70% отриманих коштів українці витрачають на оплату комунальних послуг. Він назвав це доказом того, що програма виконує не лише економічну, а й соціальну функцію.
Паливний кешбек
Окремо міністр прокоментував програму паливного кешбеку, яку уряд запровадив після стрибка цін на пальне.
За його словами, програмою скористалися понад два мільйони українців, а більшість отримувачів – власники недорогих або старих автомобілів. Соболев назвав механізм "таргетованим", оскільки допомогу отримують ті, хто дійсно її потребує.
Водночас уряд не планує масштабної компенсації для бізнесу через подорожчання пального. Пріоритетом, за словами міністра, залишається уникнення дефіциту палива.
Українська економіка після зими
Соболев визнав, що у січні та лютому українська економіка просіла через російські удари по енергетиці та перебої з електропостачанням.
Втім, уже з березня почалося відновлення. За словами міністра, промисловість у березні зросла на 4,5%, а переробна промисловість – на 6,2%.
Він також заявив, що уряд поки не бачить критичного впливу подорожчання пального через конфлікт на Близькому Сході. Соболев вважає, що негативний ефект для агросектору та економіки загалом залишається контрольованим.
Урожай і агросектор
Попри песимістичні прогнози, уряд очікує врожай на рівні минулого року – близько 80 млн тонн.
Соболев заявив, що погодні умови та вологість ґрунтів наразі виглядають кращими, ніж торік, а зростання витрат на пальне та добрива не матиме критичного впливу на собівартість продукції.
Валютні обмеження та МВФ
Міністр визнав, що бізнес продовжує тиснути на владу через валютні обмеження та складність повернення дивідендів і кредитів. Втім, за словами Соболева, Нацбанк змушений діяти обережно через погіршення платіжного балансу, інфляційний тиск та вимоги МВФ.
Водночас уряд уже погодив окремі пом’якшення – зокрема збільшення строків повернення валютної виручки для частини товарів із 180 до 270 днів.
Податки та детінізація
Соболев підтримав ініціативу щодо оподаткування міжнародних посилок і заявив, що нинішня система створює нерівні умови для українських виробників.
За його словами, головна проблема полягає у тому, що великі китайські платформи фактично уникають частини податкового навантаження.
Водночас міністр визнав, що ідея запровадження ПДВ для ФОПів викликає сильний спротив бізнесу через складне адміністрування. За його словами, уряд веде переговори з МВФ щодо відтермінування цих змін.
CBAM і суперечка з Євросоюзом
Однією з найбільших загроз для українського експорту Соболев назвав європейський механізм вуглецевого коригування імпорту – CBAM.
За оцінками української сторони, втрати експорту через нові правила можуть сягнути 1,4 млрд доларів уже цього року.
Міністр заявив, що Україна намагається домогтися відтермінування дії механізму через воєнний форс-мажор. За його словами, Єврокомісія вже визнала, що недооцінила масштаби проблеми для української економіки.
Паралельно уряд готує закон про торгівлю викидами, щоб у майбутньому український карбоновий податок можна було зараховувати в межах європейської системи.
Велика приватизація
Соболев анонсував активізацію великої приватизації вже цього літа.
За його словами, держава планує виставити на продаж Одеський припортовий завод, Ocean Plaza, Демуринський ГЗК та Миколаївський глиноземний завод.
Уряд очікує отримати близько 10 млрд гривень від великої приватизації та ще щонайменше 3 млрд – від малої.
Міністр також заявив про інтерес іноземних стратегічних інвесторів до "Укрнафти" та інших державних активів.
Українсько-американський інвестфонд
Соболев заявив, що українсько-американський інвестиційний фонд уже почав роботу, попри початковий скепсис.
За його словами, фонд отримав 280 заявок, а перша інвестиція вже спрямована у виробництво компонентів зв’язку для дронів.
Наразі готуються нові проєкти у сферах логістики, енергетики та критичних матеріалів.
Енергетика та підготовка до зими
Міністр визнав, що уряд буде змушений переглянути макропрогноз через зимові обстріли та уповільнення економіки на початку року.
Водночас він наголосив, що ключовим фактором економічного зростання залишається розвиток енергетики. За його словами, уряд спрощує процедури для будівництва нової генерації та робить ставку на швидке відновлення потужностей після атак.
Соболев також заявив, що Україні потрібна "будь-яка генерація", включно з новою атомною енергетикою.
Бронювання та ринок праці
За словами Соболева, нині в Україні заброньовано 1,37 млн працівників, а критично важливі підприємства забезпечують близько 60% усіх податкових надходжень.
Він наголосив, що уряд не планує руйнувати систему бронювання, але регулярно переглядатиме списки підприємств.
Окремо міністр назвав дефіцит працівників однією з головних проблем економіки. За оцінками уряду, для стабільного зростання Україні потрібно ще близько 4,5 млн працівників упродовж наступного десятиліття.
Пріоритетом влада називає повернення українців з-за кордону та залучення до ринку праці молоді, людей старшого віку та тих, хто зараз перебуває поза офіційною зайнятістю.
"Нам потрібні українці в Україні", – підсумував Соболев.
Читайте також: Суд у Казахстані дозволив "Нафтогазу" стягнення мільярдного боргу з "Газпрому"
