Чи може історична суперечка заблокувати наш вступ до ЄС?
Між Україною та Польщею – черговий скандал через історичні питання. У Варшаві погрожують Києву та особисто президенту Володимиру Зеленському серйозними наслідками.
РБК-Україна пояснює, в чому причина нинішнього конфлікту та як далеко він може зайти.
Читайте також: Польське місто прибрало прапор України з ратуші через рішення Зеленського
Головне:
- Указ президента: тригером кризи стало присвоєння Окремому центру ССО назви "імені Героїв УПА", що викликало офіційний протест МЗС Польщі.
- Історична травма: для польського суспільства тема УПА пов'язана виключно з Волинською трагедією, яку Варшава офіційно вважає геноцидом свого народу.
- Різниця сприйняття: в Україні символіка та діячі УПА сприймаються як символ спротиву агресії Москви, без жодного польського контексту.
- Внутрішня політика: конфлікт підігрівається боротьбою між таборами прем'єра Туска та президента Навроцького напередодні майбутніх парламентських виборів у Польщі.
- Загроза євроінтеграції: Варшава використовує історичні суперечки як інструмент тиску, що потенційно може ускладнити вступ України до ЄС.
Чому поляки так сильно обурились на українців?
Тригером для обурення в Польщі стало рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти Окремому центру спеціальних операцій "Північ" почесну назву – "імені Героїв УПА".
Частина політиків у Польщі сприйняла це рішення як офіційну героїзацію військової структури, яку в Варшаві вважають відповідальною за масові етнічні чистки польського населення на Волині під час Другої світової війни.
Міністерство закордонних справ Польщі викликало посла України Василя Боднара та висловило ему протест проти указу Зеленського. Послу також повідомили, що це рішення Києва викликає гнів у Польщі та сильно відштовхує багатьох поляків від України в цей складний воєнний час.
Чому для Польщі тема УПА є такою дратуючою?
Історія Польщі у ХХ столітті, як і України, є доволі драматичною та трагічною. Поляки пережили спочатку відновлення власної держави, потім її знищення Третім Рейхом та Радянським Союзом, а згодом – і фактичну повторну окупацію з боку СРСР.
Ці події досі викликають травматичний ресентимент у значній частині суспільства та політикуму.
До 1939 року Західна Україна була частиною Польщі, а на території Галичини і Волині проживали сотні тисяч поляків. В ході Другої світової війни спалахнуло і масштабне польсько-українське протистояння.
Тож в колективній пам'яті поляків УПА асоціюється із кривавим міжнаціональним конфліктом на Волині та в Галичині у 1943-1944 роках.
За твердженнями польських істориків, внаслідок масштабних нападів на польські поселення загинуло від 60 до 100 тисяч цивільних поляків – переважно жінок, дітей та літніх людей.
Читайте також: Скандал через УПА: МЗС відповіло Польщі і нагадало, хто виграє від суперечок
Українські ж історики наголошують, що цей конфлікт був двостороннім, і вказують на жорстокі акції із боку польської Армії Крайової, внаслідок яких загинули багато тисяч цивільних українців, а також на тривалі репресії проти українського населення в попередні десятиліття.
Чому в Україні не розуміють настільки сильного роздратування поляків темою УПА?
Головна причина нерозуміння між двома країнами полягає в тому, що для пересічного українця УПА не має якогось "польського" контексту – а насамперед уособлює боротьбу українців за створення власної держави.
Будучи створеною в 1942 році, Українська повстанська армія вела основну боротьбу проти нацистських, а згодом – проти радянських військ.
Рівень знань про польсько-український конфлікт в 1940-х роках досить невисокий. Натомість в умовах російської агресії проти України, з 2014-го, а особливо з 2022-го року УПА стала уособленням спротиву імперському наступу Москви, будь-які інші аспекти подій 80-річної давності відійшли на третій план.
Крім того, в умовах повномасштабної війни з росіянами історичні суперечки з дружньої країною не виглядають пріоритетом.
Яку роль у цій ситуації відіграє внутрішня політика Польщі?
З минулого року влада у Польщі розділена. Уряд очолює ліберальний Дональд Туск, чия Громадянська коаліція перемогла на парламентських виборах. Президентом же є Кароль Навроцький – правоконсервативний політик, що опирається на опозиційну партію "Право і справедливість".
На 2027 рік у країні заплановані парламентські вибори, тож обидва табори використовують різноманітні приводи для атак один проти одного.
В контексті УПА Навроцький наразі має ініціативу. Він домагається позбавлення президента України ордена Білого Орла – найвищої нагороди Польщі.
При цьому рішення про позбавлення ордена за законом має схвалити і його головний суперник прем'єр Туск, який загалом значно менше переймається історичними питаннями.
Як пише польське видання Onet, Навроцький хоче втягнути Туска в гру, намагаючись "убити двох зайців" одним пострілом.
"З одного боку, він (Навроцький – ред.) годує власний антиукраїнський електорат, а з іншого – намагається напасти на прем'єр-міністра, який має добрі стосунки із Зеленським. Якби Туск не підписав таке рішення, Навроцький міг би напасти на нього за нібито неповагу до жертв УПА", – цитує Onet одного з міністрів в уряді Туска.
Які практичні наслідки для України може мати конфлікт з Польщею?
Варшава має цілу низку важелів тиску на Київ. Лідер польської ультраправої, антиукраїнської партії "Конфедерація" та віцеспікер Сейму Кшиштоф Босак уже закликав блокувати вступ України до Євросоюзу через указ Зеленського.
Читайте також: Навроцький через УПА захотів забрати у Зеленського найвищу нагороду Польщі
Втім, як пояснив РБК-Україна політолог Володимир Фесенко, до певної міри антиукраїнську політику може блокувати Дональд Туск.
"На даний момент, можливо, цей ризик не є таким великим, оскільки уряд Туска – не так, щоб проукраїнський, але більше проєвропейський, більше ліберальний. Він налаштований на нормальні відносини з Україною, на те, щоб знаходити компроміси", – сказав виданню Фесенко.
За його словами, в уряді Туска є раціональне, прагматичне ставлення до України і розуміння, що для обох країн зараз головне – не історичні протиріччя, а боротьба проти спільного ворога та спільні інтереси в ЄС.
"Але якщо в Польщі зміниться уряд, і він буде проводити таку політику, як президент Навроцький, тоді для нас виникнуть дуже серйозні проблеми", – резюмував Фесенко.
Зрештою, крім спільних інтересів, Україна та Польща конкурують у цілій низці галузей економіки, і передовсім – в аграрній сфері.
Все це на додачу до проблемних питань історії може бути використано, аби підірвати стратегічне партнерство Києва та Варшави, яке досі успішно розвивалося попри періодичні скандали.
Читайте також: Навроцький закликав саджати до в'язниці за демонстрацію символіки ОУН-УПА
