Про позитивне ставлення до історичної постаті радянського диктатора Йосипа Сталіна заявили 4% українців, тоді як у 2012 році таку думку висловлювали 23% громадян України, ідеться в результатах дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології з 25 травня до 5 червня 2023 року.
Негативне ставлення до Сталіна за цей самий період зросло з 37 до 61%, а байдуже коливалося в межах 23-34% і наразі становить 26%.
При цьому негативне ставлення однозначно превалює лише на заході (73%) і в центрі (67%) України, там же про позитивне ставлення заявили лише 1 і 3% опитаних відповідно. У свою чергу про негативне ставлення до Сталіна на сході та півдні України заявила лише відносна більшість опитаних (49% і 47% відповідно), тоді як про позитивне – 8 і 6% відповідно. Також на півдні та сході дещо більше тих, хто байдуже ставиться до постаті радянського диктатора.
Серед україномовних до Сталіна позитивно ставиться 3% опитаних, серед двомовних 6%, серед російськомовних 5%. Що старші респонденти, то більше тих, хто позитивно ставиться до диктатора (0% серед тих, хто молодший за 29 років, 7% серед тих, хто старший за 70). Водночас тих, хто негативно ставиться до нього, в усіх вікових категоріях приблизно однаковий відсоток, а з віком знижується байдуже ставлення до Сталіна.
Для порівняння КМІС наводить результати дослідження російського "Левада-Центру" про ставлення до постаті Сталіна серед громадян РФ. Згідно з ними, позитивне ставлення до диктатора 2012 року висловлювали 28% росіян, що було ненабагато більше, ніж тоді ж в Україні, а 2023 року – уже 63%. Водночас найбільше зростання симпатій до Сталіна було зафіксовано між 2018 і 2019 роками (з 40 до 52%), тоді як різке зниження симпатій до Сталіна серед українців відзначалося з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну (з 18% до 5% між 2021 і 2022 роками).
"Ставлення до Сталіна – яскравий ціннісний маркер, який демонструє різницю (прірву) між українцями і росіянами. Насправді, навіть коли 10 років тому ставлення до Сталіна не було рельєфним, він зазнавав однозначного осуду в українському суспільстві… Теза про "ефективного менеджера" в Україні не працювала і не витісняла у суспільній свідомості всі ті злочини радянського диктатора. Водночас ця теза успішно працювала (і досі працює) в Росії, де позитивне ставлення до Сталіна зросло просто карколомно", – прокоментував заступник директора КМІС Антон Грушецький.
Він зазначив, що українське суспільство реагувало як нормальне здорове суспільство на інформацію про сталінські злочини, а російське виявилося морально деградованим, нездатним до здорової рефлексії та критичного погляду під тиском пропаганди, яка формувала позитивний імідж диктатора. "Не дивно, що більшість росіян схвально ставляться до війни проти України та українців", – наголосив Грушецький.
Опитування проводилося серед 984 респондентів віком від 18 років із підконтрольних українській владі регіонів методом телефонних інтерв'ю з використанням комп'ютера (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. За звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, і 1,5% – для показників, близьких до 5%. В умовах війни, окрім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення, проте отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність, зазначають у КМІС.
