Під час наступних парламентських виборів, незважаючи на те, коли вони будуть, мають врахуватися помилки щодо залучення жінок у виборні процеси як кандидаток. Зокрема, держава має збільшити гендерні квоти і унеможливити використання жінок як технічних кандидаток.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар голови комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олени Шуляк.
Вона зазначила, що залученість жінок до політичних процесів нині подекуди відбувається лише на рівні розмов, оскільки на рівні держави робиться все ще недостатньо для більшої залученості у політичних процесах – на виборних посадах. Шуляк переконана, що гендерні зміни у виборчих процесах мають відбуватися знизу вгору, а не навпаки. Тобто підтримку кандидаток слід розпочинати на місцевому рівні.
"Ще кілька років назад зайти у політику з, так би мовити вулиці, було неможливо. З власного досвіду скажу, що у мене були майже нульові шанси. Але з 2019 року у цьому напрямку відбулися певні зрушення. Втім, їх донині недостатньо. Також потрібно враховувати, що українське суспільство наразі мілітаризоване. Але один з наслідків цього – жінки все частіше займаються суто чоловічі посади і працюють на чоловічих професіях", – підкреслила Шуляк.
Теж, додала вона, актуальне і для політики. В цьому напрямку рух вперед подекуди відбувся. Йдеться, зокрема, про запровадження гендерної квоти у 40% по виборчих списках. За словами Шуляк, на останніх довоєнних виборах до місцевих рад жінки залучалися активніше. Тим не менш, були і помилки, які на наступних післявоєнних виборах слід враховувати. Мета цього – зробити політику менш закритою. У тому числі, для жінок.
"Я дуже схвально ставлюся до запровадження гендерної квоти. І я була впевнена, що на місцевих виборах у 2020 році ця квота буде дотримуватися, що серед обраних на місцевих виборах депутатів жінок буде не менше ніж 40%. Але ні – в кожній раді жінок використовували як технічних кандидаток. Після обрання вони з різних причин просто знімали свої кандидатури і на їх місця заходили чоловіки. Нині є фракції, зокрема у Сумській і Харківській областях, де немає жодної жінки", – зазначила Шуляк.
Парламентарка повідомила, що у партії "Слуга Народу" запит на активних, небайдужих жінок досить високий. З 2021 року політична сила будує жіноче крило, яке на сьогодні вже налічує тисячі учасниць по всій країні.
"Ми впевнені, що слід надавати всі можливості для того, щоб кожна ініціатива активної і небайдужої жінки, навіть маленька, навіть на рівні невеличкого населеного пункту не залишалася поза увагою і щоб цій ініціативі допомагали і про неї могли дізнатися у будь-якому осередку нашої політичної партії", – додала голова партії "Слуга Народу".
Наостанок вона зазначила, що нині гендерні квоти існують у понад 55 країнах світу, а їхні розміри варіюються від 30 до 50%. Їх можуть запроваджувати законодавчо або ж партії добровільно беруть на себе такі зобов’язання. Вперше в історії жінки потрапили в парламент у Фінляндії – в 1907 році.
Тоді, на перших виборах після того як жінкам дозволили брати у них участь, до парламенту пройшли 19 жінок (9,5% від усієї кількості парламентарів). Україна змогла ледь перевищити цей показник у 2014 році. Зараз у фінському парламенті 41,5% жінок. В Україні – близько 12%. Згідно з рейтингом The Global Gender Gap Report, Україна посідає поки тільки 105 місце зі 149 за рівнем політичного представництва жінок.
"Участь жінок в ухваленні рішень як на місцевому, так і на державному рівні означає підвищення якості цих рішень. Це дає змогу ширше дивитися на проблему й пропонувати ширші рішення та підходи до вирішення проблем. Це важливо не ігнорувати, оскільки у нас попереду складне відновлення. Тому нам потрібні жінки не лише в політиці, але й на державних посадах, які передбачають ухвалення рішень, що стосуватимуться саме відбудови", – резюмувала Олена Шуляк.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
