Багатомісячна історія із заміною голови міністерства оборони нарешті закінчилася. Верховна рада 327 голосами відправила Олексія Резнікова у відставку. Значна частина сесійної зали провела його оплесками, але дехто потім зізнавався РБК-Україна: питання до вже колишнього міністра залишалися, передусім пов'язані із сумнівними закупівлями для потреб армії.
РБК-Україна вже писало про причини відставки Резнікова і про те, що головна проблема з цією ротацією (як і з більшістю інших кадрових рокіровок) – відсутність належного наступника.
– Як ви розумієте, черга до міністерства не стояла. А ті, хто самі хотіли потрапити туди, з різних причин не підходили, – сказав співрозмовник видання у "Слузі народу".
Після того, як ще взимку відпав варіант із переведенням до Міноборони начальника ГУР Кирила Буданова, вже літній кастинг на посаду міністра тривав кілька тижнів. З різних причин не вдалося провести внутрішньоурядові перестановки, перевівши на Міноборони або голову Мінстратпрому Олександра Камишина, або віце-прем'єра, який відповідає за відновлення України, Олександра Кубракова.
– У тему із призначенням військових (зокрема, першого заступника Резнікова, генерала Павлюка) зрештою вирішили не заходити. По-перше, для цього треба змінювати закон, по-друге, це було б всупереч принципам НАТО. Тому шукали-шукали, і нарешті знайшли, – каже співрозмовник у владі.
Пост Резнікова сьогодні має зайняти уже екс-керівник Фонду держмайна Рустем Умєров. Його кандидатура справді ніде не фігурувала аж до кінця серпня. Що примітно, всупереч кадровій політиці останніх чотирьох років, Умєров потрапив у владу не в команді "Слуги народу" – депутатом ВР він став за списками партії "Голос".
Тим не менш, ще до призначення головою ФДМ (рівно рік тому, у вересні 2022-го), Умєров почав досить щільно співпрацювати з владою, особливо з початком повномасштабного російського вторгнення. Зокрема, брав участь у переговорах з РФ та великому обміні полоненими восени минулого року.
Співрозмовники РБК-Україна оцінювали його кандидатуру як можливого міністра оборони позитивно. "Я знаю Рустема особисто, він хороший переговорник, у нього вільна англійська та турецька, є гарні зв'язки з Туреччиною, саудитами, він грав роль в обмінах, вже зробив багато для Міноборони, про що відкрито не говорять. Дуже стресостійкий, ціннісний, хороший управлінець", – у розмові з виданням охарактеризувала майбутнього міністра заступник голови фракції СН Євгенія Кравчук.
Верховна рада у перший день осінньої сесії (фото: facebook.com/verkhovna.rada.ukraine)
На користь Умєрову, безперечно, зіграє і його кримськотатарське походження плюс досвід правового захисту корінного народу Криму. В умовах, коли деокупація півострова із суто теоретичної перспективи почала розглядатися як цілком реалістичний сценарій, мати на цій посаді кримського татарина – однозначно плюс.
Очевидно, ще більший плюс для Умєрова, особливо в українських політичних реаліях – добрі стосунки із головою Офісу президента Андрієм Єрмаком. Ще за призначення Умєрова на посаду голови ФДМ багато говорилося про те, що він є ставлеником глави ОП. Втім, з огляду на те, наскільки тісно Міноборони та Банкова мають співпрацювати у питанні постачання західних озброєнь в Україну, це можна віднести і до об'єктивних плюсів.
Примітно, що публічну підтримку Умєрову надає й умовна "антикорупційно-активістська" спільнота, яка зазвичай перебуває в латентній опозиції до Банкової. І багато хто з тих, хто люто критикував Резнікова в останні тижні, зараз так само активно просувають на його місце Умєрова. Хороші стосунки з ними у Умєрова склалися ще до потрапляння до "Голосу", який часто називали "партією активістів".
– Сподіваюся, його не так сильно будуть мучити у Фейсбуці, як Резнікова. Може, навіть понад сто днів на посаді дадуть, – каже співрозмовник у президентській команді.
Умєров також може похвалитися хорошими відносинами та контактами одночасно з арабо-мусульманським світом та з американцями. Для останніх міністр оборони як обов'язковий учасник усіх "рамштайнівських" переговорів і не тільки – один із ключових контактів у всій українській владі.
При цьому сказати, що американці самі просували ротацію до Міноборони, теж некоректно. За словами інформованих співрозмовників видання, зазвичай використовується куди м'якша риторика: мовляв, це ваша справа, кого куди призначати, безумовно, але ці всі корупційні історії створюють погану атмосферу, в якій "нам буде складніше вам допомагати".
Те, що Умєров, будучи на посаді голови ФДМ, активно займався питаннями, які не мають жодного відношення до управління держмайном, на кшталт зброї та обмінів полонених, – ще й яскравий приклад "проектного підходу", який дуже люблять на Банковій: якщо у найвищому кабінеті вважають, що людина краще за інших впорається з певним завданням, їй його і доручать. І не має значення, яку формальну посаду в якій структурі влади вона займає. Іноді такий підхід приносить хороші результати, іноді – призводить до хаосу та плутанини у тому, хто за що відповідає.
Крім очевидного завдання – далі забезпечувати отримання Україною сучасної західної зброї – Умєрову треба буде і навести лад у держзакупівлях, які стали вразливим місцем його попередника. Насамперед запустити найближчим часом Агентство ресурсного забезпечення армії, яке має забрати у самого міністерства всі тилові закупівлі.
За інформацією видання, Умєров, серед іншого, має намір і поміняти деяких своїх заступників. Їхню зайву орієнтованість на Банкову багато співрозмовників РБК-Україна називали однією з ключових проблем за Резникова. Втім, наскільки це реальне завдання – питання відкрите. А без своєї команди заступників ефективно управляти міністерством неможливо.
Сам Резніков, за останніми даними, залишиться в команді влади і може перейти на посаду посла України у Великій Британії, яка вакантна вже півтора місяці – неприпустимо тривалий термін для одного з ключових партнерів України.
