Чому зима 2026-2027 років може стати найскладнішою за час війни?
Обмеження Starlink і розвідувальних даних посилюють тиск США на Україну. У Києві побоюються, що Вашингтон намагається домогтися поступок щодо Донбасу напередодні складної зими.
Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна "Ультиматум без гарантій. Як Трамп викручує руки Зеленському, а Путін готує найважчу зиму".
Один зі співрозмовників видання в українській владі назвав обмеження американської підтримки, зокрема доступу до розвідувальних даних і можливостей Starlink, спробою тиску на Україну.
За його словами, Вашингтон наполягає на виході українських військ із Донбасу, але не пропонує натомість чітких гарантій. У Києві також побоюються, що навіть такі поступки не зупинять подальші вимоги Кремля.
"Американці кажуть – виходьте з Донбасу, не пропонуючи нічого натомість. Вони не розуміють, що далі росіяни скажуть "віддати" Херсон та Запоріжжя. Для Трампа це просто угода, байдуже, що за наш кошт", – розповів співрозмовник.
Водночас ситуація безпосередньо на фронті, за його оцінкою, викликає менше занепокоєння, ніж постійні російські удари по тилу, зокрема по столиці.
Співрозмовник зазначив, що цілі російських атак змінюються. Після ударів по складах і дата-центрах Росія зосередилася на енергетичній інфраструктурі. Надалі під загрозою можуть опинитися й інші промислові об'єкти, а також мости, системи енергопостачання та водопостачання.
Чому наступна зима може бути складнішою
За оцінкою джерела, ризики напередодні зими 2026-2027 років вищі, ніж торік. Однією з причин є гірша ситуація з протиракетною обороною, зокрема із захистом від балістичних ракет.
Співрозмовники видання вважають, що президент США Дональд Трамп може використовувати зовнішньополітичний тиск для розв'язання власних внутрішньополітичних завдань. У такому разі основний тягар переговорів і можливих поступок лягає на Україну як слабшу сторону.
Частина джерел припускає, що після проміжних виборів до Конгресу США, запланованих на 3 листопада, тиск на Київ може послабитися. Тоді Білий дім уже не матиме того самого передвиборчого дедлайну, який зараз впливає на його дії.
Проте співрозмовники РБК-Україна скептично оцінюють перспективи досягнення сталого перемир'я до виборів або навіть до весни.
"Як мінімум все триватиме до проміжних виборів. Але якщо Трамп сильно програє, йому ж треба буде щось показувати своїм виборцям, що Республіканська партія взагалі не посипалась", – зазначив інший співрозмовник у владі.
Чому Росія продовжує війну
Ще однією перешкодою для перемир'я залишається відсутність вирішальних результатів російської армії на фронті. Російський диктатор Володимир Путін не досяг однієї зі своїх ключових цілей – захоплення всього Донбасу.
За оцінкою одного зі співрозмовників видання, Росії можуть знадобитися місяці або навіть понад рік, щоб спробувати встановити контроль над усім регіоном.
"За нинішніх умов на Донбас у нього і кілька місяців може піти, і цілий рік, і більше. Якщо в нього вдасться, то він далі дивитиметься, наскільки ми ослаблені, якщо сильно – то він спробує піти далі", – вважає співрозмовник.
Попри інтенсивні бойові дії, Росія поки не досягла на фронті такого результату, який міг би змусити Україну погодитися на політичні вимоги Кремля.
Тому Москва, як вважають джерела, дедалі більше покладається на атаки по українському тилу. Зокрема, удари по енергетичній інфраструктурі можуть стати спробою посилити тиск на Україну тоді, коли військового просування для досягнення політичних цілей недостатньо.
Частина співрозмовників прогнозує, що зима 2026–2027 років може стати найскладнішою за весь час повномасштабної війни. На їхню думку, Кремль розраховує, що руйнування енергетичної інфраструктури завдадуть Україні більше проблем, ніж російська армія здатна створити своїми успіхами на фронті.
Цим джерела також пояснюють небажання Москви погоджуватися на реальне енергетичне перемир'я. Якщо удари по тилу залишаються одним із головних інструментів тиску, Росія не зацікавлена добровільно відмовлятися від них.
Чи можливі переговори навесні
Частина співрозмовників вважає, що головне завдання України зараз – пройти зимовий період і не дозволити Росії досягти бажаного результату ударами по енергетиці. У такому разі навесні може з'явитися нова можливість для переговорів.
Після завершення опалювального сезону один із головних інструментів російського тиску тимчасово втратить частину ефективності. Це може змусити Москву знову оцінити перспективи продовження війни та її ціну.
Втім, інші джерела не очікують принципових змін навіть після зими. Росія продовжує завдавати значних руйнувань українському тилу, але не може досягти вирішального результату на фронті. Водночас Кремль не демонструє готовності відмовитися від своїх територіальних вимог.
Тому навіть успішне проходження зимового періоду не гарантує, що навесні Київ і Москва зможуть вийти з нинішнього глухого кута.
Чому переговорні пропозиції не наближають мир
Ідеї, які учасники переговорів час від часу називають "свіжими", часто зводяться до пропозицій, які вже обговорювали раніше. Серед них – створення демілітаризованої або вільної економічної зони на Донбасі.
Інші варіанти можуть бути неприйнятними для однієї або кількох сторін. Зокрема, до таких співрозмовники відносять пропозицію США відновити продаж російського газу до Європи.
Українські джерела наголошують, що угода, яка передбачатиме відмову від територій або визнання їх втрати, може призвести до нових проблем і подальших вимог Росії.
"Це запустить ланцюг подій, які призведуть до ще більших втрат. Але й плану, як завершити війну, немає ані у нас, ані у партнерів. Росіяни ж цього поки взагалі не хочуть. Їхня мета незмінна – нейтральний статус України та визнання Заходом того, що ми в зоні впливу РФ. Це єдина реальна мета Путіна", – підсумував обізнаний співрозмовник видання.
Нагадуємо, 14 жовтня українські військові зіткнулися з обмеженнями Starshield: термінали втрачали зв'язок під час руху зі швидкістю понад 160 км/год. Це ускладнило використання швидкісних безпілотників.
За декілька днів президент України Володимир Зеленський заявив, що під час тестування в країнах ЄС Starlink працював на швидкості 180 км/год, тоді як в Україні зв'язок зникав приблизно на 161 км/год. Він назвав ці обмеження "сплановано операцією".
18 жовтня міністр фінансів США Скотт Бессент відкинув звинувачення на адресу американської влади. Він заявив, що адміністрація Трампа не обмежувала Starlink, і розкритикував Зеленського за такі твердження.
