Росіяни побоюються, що анонсований наступ української армії відбудеться на півдні, з проривом до Азовського моря. Хаотична "евакуація" цивільного населення, вивіз документів, награбованого майна та обладнання до Росії чи Криму – два показових явища, які розпочалися на окупованій частині Запорізької області від початку травня. Щоб завадити наступальній операції ЗСУ, окупанти навіть хотіли влаштувати провокацію з аварією на ЗАЕС, розповіли минулого тижня в ГУР.
Зараз ворог контролює майже 60% території області, які йому вдалось захопити ще в перші тижні широкомасштабної війни. Будь-які плани вийти на її адмінмежі чи дійти до Запоріжжя закінчились безрезультатно. Приблизно з жовтня агресор на цьому напрямку чітко готується до оборонних дій, регулярно обстрілюючи ту територію області, яку йому так і не вдалося зайняти.
Про ситуацію в Запорізькій області по обидві сторони лінії фронту, що відбувається на ЗАЕС і про план повернення української влади на окуповані території – в інтерв'ю РБК-Україна розповів голова Запорізької ОВА Юрій Малашко.
– З відкритих джерел, з російських пабліків можна побачити, що росіяни дуже бояться нашого наступу, зокрема на півдні, в Запорізькій області. Ми бачимо чимало новин про те, що вони зводять там фортифікаційні споруди, оборонні рубежі, проводять евакуацію. Що ви можете про це розповісти з того, що можна розповідати?
– Ми маємо інформацію про те, що вони там роблять. Але самі колаборанти не від'їжджають, їх поки залишають тут – виїжджають їхні сім'ї. Вони виїжджають як у напрямку Росії, так і в напрямку окупованого Криму. Щодо того чи бояться? Авжеж, бояться. Наприклад, у нас кількість обстрілів наших територій зросла вже майже до 100-120 на добу. Як правило, вони цілять по цивільних об'єктах. Тому їхні занепокоєння, що ми от-от будемо наступати, мають місце.
Крім того, вони вдаються і до інших дій. Наприклад, вони відкривають шлюзи в зрошувальних каналах і в такий спосіб затоплюють наші поля – тобто роблять все, щоб ми не могли пройти тим чи іншим шляхом.
– Чи є посилення фільтраційних заходів, перевірок, які би свідчили про те, що вони бояться наших "партизанів" – Сил спротиву?
– Вони це періодично роблять, особливо коли трапляється якась "бавовна". Тому вони посилюють такі заходи, зокрема на пунктах пропуску. Таке відбувається на Запорізькій атомній електростанції в Енергодарі. Це постійно проводиться. До того ж у них є своя агентурна мережа, яка доповідає своїм "кураторам" про те, що хтось щось робить.
– Чи бачите ви якісь зміни в кількості російських військ на окупованих територіях Запорізької області, якщо у вас є така інформація і якщо ви можете це коментувати?
– У мене немає детальної інформації. Мені відомо, що вони проводять якісь ротаційні заходи – не більше того. У деяких містах вони накопичують техніку, потім трапляється якась "бавовна" чи хтось курить не там – це нормально.
– Ви сказали, що зросла інтенсивність обстрілів останнім часом і здебільшого б'ють по цивільних об'єктах. А які тоді цілі, що вони так можуть добитися, це спрямовано виключно на терор? Адже це ніяк безпосередньо не впливає на проведення нами бойових дій.
– Вони також розуміють, що в полі вони воювати не будуть. Росіяни вважають, що в тих цивільних будівлях, по яких вони наносять удари, нібито знаходяться якісь наші військові тощо. Однак факт – це те, що насправді найбільше у нас страждає саме цивільне населення – є і загиблі, і поранені. Тобто російська розвідка – з тієї ж категорії "аналогов нет", як і їхнє озброєння. Також я думаю, що вони в тому числі намагаються залякувати цивільних жителів.
– З якого саме озброєння вони, як правило, обстрілюють область?
– Здебільшого це артилерійське озброєння, РСЗВ. Сьогодні (розмова відбулася 30 травня, – ред.) по Степногірську вони били "Градами". А якщо говорити про саме місто Запоріжжя – то це, зазвичай, або "Смерч", або С-300.
– Була також інформація, що в Мелітополі, Енергодарі спостерігався вивіз документації, техніки, комп'ютерної техніки, навіть обладнання з лікарень. Таке явище наскільки масове?
– Воно є. У Мелітополі, наприклад, крім вивозу медичного обладнання, також знімали і вивозили кондиціонери. З Енергодару також надходила інформація про те, що окупанти звідти вивозили певну документацію саме по Запорізькій атомній електростанції. Тобто мародерство продовжується.
До того ж вони залякують місцеве населення, змушуючи їх від'їжджати зі своїх домівок подалі, ближче до моря. А після того, як вони виїжджають, "рашисти" заходять до їхніх домівок і або оселяються там, або їх розграбовують. Тому люди змушені повертатися назад, щоб зберегти своє майно.
Окупанти намагаються вивозити награбоване з Запорізької області (фото: GettyImages)
У Мелітополі, наприклад, росіяни також змушують старшокласників якомога швидше оформлювати російські паспорти і страхові поліси. У такий спосіб окупанти прискорюють свої темпи паспортизації. Там же 10 вересня Росія хоче ще свої вибори проводити, на яких має виграти "единая россия".
– Тобто хибно сподіватися, що росіяни та колаборанти почали масово тікати з окупованих територій області?
– Ні, вони тікають.
– Але не масово?
– Щоб напевно говорити, масово чи ні, треба ставити патрулі і дивитися. На жаль, ми цього не бачимо. Але вони під час цієї "евакуації" – це було, як приклад, з Енергодара, приблизно десять автобусів – разом з цивільним населенням виїжджали також і офіцери росгвардії. Вони заклеювали вікна якимись пакетами, щоб не було видно, хто там їде. Тобто певні рухи з їхнього боку спостерігаються.
– Десять автобусів – це мова йде про цю евакуацію, яку окупаційна влада оголосила на початку травня з прифронтових територій?
– Так, у тому числі. До того ж вони, наприклад, не привозять до прифронтових районів продукти харчування, хліб, і люди просто змушені тікати кудись, де є можливість купити їжу.
– Ця "евакуація" ще зараз продовжується?
– Вона потрохи продовжується. Знаю, що приблизно 2-3 шкільні автобуси з людьми час від часу рухаються. Орієнтовно 2-3 тижні тому росіяни вирішили організувати виїзд дітей нібито на оздоровлення до окупованого Криму або до росії. Ми маємо дуже приблизні оцінки – за нашими підрахунками, біля 10 тисяч дітей можуть вивезти в такий спосіб.
– Чи є якісь більш-менш безпечні шляхи та можливість виїжджати з окупованих територій Запорізької області безпосередньо на територію, що контролюється Україною?
– По нашій лінії фронту немає жодного шляху, який можна було б так задіяти. Окупанти все перекрили. Був один шлях – це через Кам'янське – але вони його закрили ще минулого року. Є лише єдина можливість евакуації – це через треті країни. Багато людей і повертаються в такий спосіб на підконтрольну територію України.
– Ми розуміємо, що наші люди живуть в окупації вже понад рік. Розкажіть, які в них настрої і яке в них ставлення до росіян і до Росії?
– Різні настрої. Але більшість українців чекають нас. Хоча їх там і примушують отримувати російський паспорт, але вони чекають на деокупацію. Є люди, які пішли на співпрацю з російською федерацією і продовжують працювати з окупантами. Як наприклад, вчителі, які навчають наших дітей за російською програмою. Не буду говорити за медичну сферу, бо там є свої нюанси. Наприклад, є випадки, коли медики переходять на російську систему і роблять все для того, щоб наші громадяни отримували російські ліки.
– Чи можете прояснити, що в принципі буде розглядатися як колабораціонізм?
– Якщо людина не співпрацювала з російською федерацією і не надавала окупантам будь-яку допомогу, не була їхнім працівником, не підписувала якісь їхні рішення тощо, якщо це цивільна людина, яка просто, наприклад, отримувала пенсію – то така людина не буде вважатися колаборантом. А люди, які співпрацюють з росією, будуть вважатися колаборантами.
Наприклад, вчитель, який навчає дітей за російською програмою, може бути колаборантом? На мою особисту думку – авжеж, і він чи вона має понести за це покарання. Як я пригадую, на сьогодні вже є законопроект, в якому передбачено більш чітке визначення колабораціонізму.
– На мою думку, зараз важко провести ту межу, коли вважати людину колаборантом, а коли – ні. Наприклад, у тому що стосується отримання російського паспорту – це в усіх випадках буде розглядатися як колабораціонізм чи ні?
– Ні. Якщо людина не співпрацювала з так званими органами влади російської федерації – вона не буде вважатися колаборантом. Правоохоронні органи мають достатньо доказів, хто колаборант – хто не колаборант, хто співпрацював – хто не співпрацював. Це велика робота, яка проводиться щодня в тому числі через різні джерела інформації.
– Були заклики від окупаційної влади про те, що мешканцям прифронтових районів області варто виїжджати. А що би ви як законний голова області порекомендували нашим мешканцям окупованих та прифронтових районів?
– Якщо людина, сім'я наражається на небезпеку від будь-яких дій – військових, не військових – я рекомендую їм виїжджати. Тому, якщо є можливість, варто виїжджати через треті країни або подалі.
– Розкажіть, яка зараз ситуація на ЗАЕС і зокрема чи фіксується там зараз евакуація персоналу?
– Сама електростанція зараз не працює. Вона живиться від нашої електромережі. Там перебувають представники МАГАТЕ. Знаю, що росіяни використовують територію ЗАЕС як майданчик, з якого наносять удари і по Енергодару, і по території, що контролюється зараз Україною. Також нам відомо про те, що там є скупчення техніки та озброєння.
Евакуацію персоналу ми не фіксували. Вони працюють у штатному режимі. Інколи їх не допускають до роботи, не пояснюючи причин.
– Минулого тижня ГУР повідомило, що росіяни готують масштабну провокацію з імітацією аварії на ЗАЕС. Для цього нібито планується проведення удару безпосередньо по території станції. Також Андрій Юсов нам у коментарі додатково розповів, що на території ЗАЕС окупанти вже розмістили відповідні засоби ураження. Чи відомо вам щось про це і чи справді там продовжується підготовка до такої провокації?
– Я не можу про це нічого сказати, бо це, ймовірно, якась оперативна інформація, яку вони отримали від своїх джерел. З того, що я бачу на сьогодні – це рівень радіації в нормі як на самій станції, так і загалом на території області. Ми в області відпрацьовуємо всі необхідні плани та протоколи, у разі якщо щось, не дай боже, трапиться. Це без прив'язки до того, коли це трапиться. Крім того, наприкінці цього – на початку наступного тижня ми будемо проводити планові навчання разом з ДСНС саме з цих питань.
– Яка ситуація з роботою бюджетоутворюючих підприємств області? Чи всі повиїжджали від початку війни чи якісь залишилися працювати?
– Багато повиїжджали, проте вже є і такі, хто повернувся. На сьогодні в нас підприємства завантажені десь на 50-60%. Вони починають набирати обертів і виходити на ті потужності, які були раніше. Звичайно, є багато проблем – і в експорті, і в імпорті, і через те, що ми знаходимось дуже близько до лінії розмежування – від Запоріжжя це 30 кілометрів. Тим не менш, ми співпрацюємо з підприємствами, вони дуже допомагають нашим воїнам. І думаю, за такої підтримки бізнесу ми до перемоги прийдемо дуже скоро.
– Мабуть, у вас є якісь приблизні підрахунки, скільки мешканців покинули область і скільки залишилося?
– З області виїхало 280 тисяч людей – це в інші регіони України так і за кордон. На сьогодні в місті Запоріжжя і в Запорізькому районі в нас зареєстровано приблизно 214 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Це і з Донецької, і з Херсонської, але здебільшого – саме з окупованої території. Зараз, за нашими підрахунками, на території області, що контролюється Україною, знаходиться 600-700 тисяч людей. Десь стільки ж чи, можливо, трохи більше – і на окупованій частині. Бо на початок війни у нас загальна кількість населення складала приблизно 1 мільйон 200 тисяч.
– Подейкували, що одна з проблем, якою дорікали вашому попереднику – це безлад з розподілом "гуманітарки". Яка ситуація з "гуманітаркою" зараз?
– На сьогодні цією проблемою опікуються безпосередньо правоохоронні органи – маю на увазі тим, що було раніше, за попередників. Ми зі свого боку зробили прозору систему, якраз цими днями закінчуємо її випробовувати. Це інформаційна система, до якої підключені як волонтери, так і міжнародні організації. Туди заносяться гуманітарні проблеми будь-якої ОТГ, району чи населеного пункту. Волонтери і міжнародні партнери бачать ці проблеми. І вони надають цю гуманітарну допомогу безпосередньо тому, хто її потребує.
На території Запорізької області, що контролюється Україною, знаходиться до 700 тисяч людей (фото: GettyImages)
Функцію керівника, очільника чи начальника ми просто нівелювали. Крім того, людина не зможе отримати допомогу по кілька разів на тиждень чи на місяць, тому що в цій системі буде відображено, що вона вже отримала таку допомогу. І багато гуманітарних потреб ми будемо вже вирішувати через цю систему.
– Ви оцінювали масштаб збитків, завданий області і від окупації, і від обстрілів території, що контролюється Україною?
– Так, ми оцінили. Якщо говорити про всю область, це приблизно 29 мільярдів гривень. В мирні часи бюджет області складав 20-22 мільярди на рік. Але це дуже попередня цифра, оскільки ми ще не розуміємо весь масштаб того, що відбувається на окупованих територіях. Але з огляду на те, що росіяни не залишать після себе нічого – то ми можемо говорити про 29-30 мільярдів гривень, які будуть необхідні для відбудови.
– Чи вдається вже зараз відновлювати, відбудовувати, ремонтувати якісь об'єкти, попри обстріли?
– Якщо говорити про лінію фронту, то, зазвичай, ми там усе консервуємо. Якщо говорити про місто Запоріжжя, в нас є 11 будинків, по яких були нанесені удари. По чотирьох домівках місто вже вийшло на "Прозоро", після проходження всіх процедур їх будуть відновлювати. А інші сім будинків ми передали до Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури. Ми рухаємося в цьому напрямку, в нас був президент, він надав доручення і ми його виконуємо.
– Після звільнення окупованих територій області там треба буде проводити багато роботи у різних напрямках, у різних сферах. Чи є у вас уже план, кроки – що за чим, що робити?
– Так, він є. Це план деокупації Запорізької області. Він уже опрацьований як на стратегічному, так і на практичному рівні. На стратегічному рівні ми його вже затвердили. Він доведений на місця – до наших ОТГ і до наших органів виконавчої влади, які будуть працювати безпосередньо в тому чи іншому населеному пункті. Вони їх деталізують з конкретними пропозиціями, заходами, виконавцями.
Ми також поставили завдання нашим окупованим ОТГ, чиї військові адміністрації знаходяться в Запоріжжі, щоби вони вже зараз знаходили керівників комунальних підприємств, керівників тих чи інших закладів. Крім того, ми пропрацювали з нашими міжнародними партнерами і вже зробили замовлення на комунальну техніку для наших територій після деокупації, яку, маю надію, вже скоро закуплять.
Наші амбіції – за сім днів наші органи державної влади мають зайти на звільнені території і вже виконувати свої функції. Є старлінки, є генератори, є матеріальні резерви, є мобільні ЦНАПи, там працюватиме єВідновлення і після в наших військових адміністраціях ми будемо створювати комісії з відновлення.
– За вашими відчуттями, це відбудеться цього року?
– Я хочу, щоб уже завтра. Ми маємо це зробити. Як військова адміністрація області ми робимо все і будемо всім допомагати нашим військовим для того, щоб це відбулося якомога швидше.
